Христос вийшов з храму із учениками

І сів на Оливній горі, –

Скорбними словами, святими устами

Учив своїх милих друзів.

Скажи нам, Учителю, слово останнє,

Ще доки Ти з нами будеш?

Скажи нам, Учителю, як то все буде,

Коли Ти судити світ прийдеш?

У світі почуєте слухи воєнні,

Бо встане народ на народ,

І будуть недуги і голод настане,

І братськая кров потече.

І зменшиться віра, погасне надія,

В серцях охолоне любов.

І многії люди тоді спокусяться,

Проллють неповинную кров.

Коли ви гидоту побачите в храмі,

То знайте, що Суд при дверях.

Вважайте, щоб двері для вас не закрились,

Держіть ви світильники в руках.

Великеє горе охопить всю землю,

І страшнії муки прийдуть.

Тоді скажуть люди: „Впадіть на нас гори,”

Та гори на них не впадуть.

І в тії хвилини бажатимуть смерті,

Та смерть від людей утече...

І хто в той час буде на даху чи в полі,

Нехай він додому вже не йде.

І сонце померкне, не дасть місяць світла,

І зорі із неба спадуть;

І мертві воскреснуть, й земнії народи

Прийдуть на Божественний Суд.

З небес прийде в славі Син Божий на землю,

І буде, як сонце, сіять;

І зібрані чада побачать Ісуса,

І в радості будуть стрічать.