Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?
Мт. 19, 16-26
Подібне запитання, яке поставив юнак Ісусові, часто турбує нас. Відчуваючи потребу Божої допомоги, люди деколи питають: Що робити, які молитви молитися, щоб отримати певну ласку, щоб Бог допоміг вирішити дану проблему?
Відповідаючи на це питання, треба мати на увазі, що успіх молитви залежить не від кількості молитов, виду молитви, яку будемо відмовляти, а від якості молитви: тобто від сили віри - чи твердо вірю, що Бог може це зробити, і від надії на Бога - наскільки сильно очікую цієї допомоги від Господа, від довір’я Божій любові, а не від надії на себе. Достатньо відмовляти з вірою щоденні молитви, або можна ще молитися молитви на різні потреби, щоб отримати бажану Божу поміч.
Запитання юнака „що доброго маю робити?” свідчить про велику його надію на себе, свої можливості, що було причиною його душевного неспокою відносно готовності до життя вічного.
Буває в житті так, що люди, звертаючись до Бога про поміч, більше надіються на Божі дари (напр. здоров’я) у вирішенні справ, ніж на Бога, більше люблять Божі дари, ніж самого Бога. Тому духовне життя таких християн часто зводиться до дотримання релігійних звичаїв, закону задля закону, а не з любові до Бога і довір’я Йому і його святій волі.
Відповідаючи юнакові, Ісус сказав, що „Богові все можливо” – все буде можливе тому, хто покладає надію на Бога, довіряє його волі, приймає Божі способи вирішення своїх проблем.
Одного разу покликали священика до родини, в якій була важко хвора молода дівчина. Але прийшовши в їх дім, він побачив, що дівчина не хвора, а одержима злим духом. Священик почав відмовляти молитви на вигнання злого духа. У кінці молитви злий вийшов з неї і сказав: „Давно би забрав тебе, грішнице, як твою подругу (яка повісилась), як би не монахиня з твого роду”.
Як бачимо, хто довіряє своє життя Богу, отримує щедре Боже благословення, що сходить через нього також на родину, діє і захищає їх.
Щоб наше духовне життя і молитовні старання були плідні, а зокрема запевнювали нам життя вічне, дбаймо найперше про любов Бога, довіряймо себе і наше життя Його любові і милосердю, а Він подбає про вирішення проблем нашого життя і спасіння душі.
о. Михайло Чижович, редемпторист