Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

БО ТИ ПОРОДИЛА ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ,ІЗБАВИТЕЛЯ ДУШ НАШИХ

Ці слова, напевно, є кульмінацією цієї молитви. Народження Спасителя було основним завданням Богом вибраного народу. Пресвята Діва Марія втілила Божий план спасіння людства у реальність. І ім’я «Богородиця» є найпочеснішим і найголовнішим її іменем.

Вона породила нашого Спасителя. Ми на стільки часто промовляємо це Христове ім’я, що деколи забуваємо його глибоку сутність. Догмат відкуплення – центральний догмат усього християнства, навколо нього будується усе догматика. Христос є Відкупитель і Спаситель роду людського.

Щоб краще зрозуміти що таке «спаситель», щоб відчути глибоке значення цього слова наведемо декілька прикладів. В одному місті, кожен рік на цвинтар до однієї з могил приходить дві юні дівчинки. Вони приносять квіти і з трепетом та подякою моляться біля неї. Виявляється, що ця жінка, коли вони були ще зовсім малими дітьми, врятувала їх під час пожежі. Вона була їх сусідкою і першою помітила, що з їх будинку йде дим. Жінка сміливо кинулась у палаючий будинок, витягнула з будинку спочатку одну, а потім другу дівчинку. Останню виносила вже з палаючою одежею. На жаль від отриманих ран і опіків, вона померла у лікарні. Дівчатка на ціле життя запам’ятали її подвиг. Вони називають її: спасителько, другою мамою.

Зовсім інший знаю випадок з власного життя. Моя однокласниця залишила двох малолітніх дітей в квартирі (здається чотири і шість роки) і сама побігла по справах. На жаль  у втомі і суєті (у будь-якої молодої мами завжди багато справ і недоспаних ночей) вона забула виключити праску. Здійнялась пожежа. Сусіди помітили дим з квартири і виламали двері. Вогонь вже «бушував». Вони чули голоси плачучих дітей, але не знайшлося жодного відважного, жодного спасителя, що кинувся б спасати дітей. Коли мама прибігла, то вже дитячі голоси замовкли. Вона сама хотілася кинутися у вогонь, щоб врятувати дітей, але люди її на силу стримали.. Було вже пізно і це була б тільки чергова безглузда жертва. Після смерті дітей вона, завжди усміхнена і весела, стала замкнутою і мовчазною По сьогоднішній день має проблеми з психікою і нервовою системою.

Так ми переживаємо земні терпіння. А пекельні терпіння будуть на багато важчі і страшніші. І триватимуть вони не день, не рік, а вічність, нескінченну вічність. Іноді палець поріжеш і рана тобі дошкуляє, болить, терпіння спричиняє. А що вже говорити про болі смертельно хворих людей, під час яких навіть безбожникам смерть здається полегшенням нестерпних мук. Такі болі і описати важко, але і під час них у людини все ж є надія, що колись вони таки кінчаться, бодай зі смертю. Пекельні муки не закінчаться ніколи. Іноді людина почує неприємну вістку і у неї цілий день недобрий настрій, щось їй у середині дошкуляє, аж поки щось не потішить, не розрадить її. А Святі Отці пишуть, що для пекельних мучеників найважчим буде усвідомлення того, що вони могли щасливо вічно жити поблизу Бога, але самі від цього відмовились і тепер ціле життя змушені переносити нестерпні терпіння. Це буде їх сильно гнітити і пригнічувати у пеклі.

Ось від таких пекельних мук звільнив нас Христос-Спаситель. До Його перемоги у людини був один шлях у шеол, у пекло, до царства вічної темряви. Він нам відкрив інші двері, правда не закрив двері пекла. Христос не тільки відкрив нам двері до Раю, до Царства Небесного, до вічного щастя, але і вказав нам шлях до Нього. Всі хто слідує Його науці, хто виконує Його заповіді впевнено йдуть дорогою спасіння до вічного щастя. Христос допомагає і вказує цей шлях усім, хто збився з цього шляху. Він наш великий Небесний заступник і помічник.

І не думайте, що про пекло Церква говорить тільки, щоб налякати людей. Часті згадки про пекло – це найперше пересторога перед великою небезпекою. Пригадую, як одного разу, вже нині покійний, отець Василь Вороновський, задумавшись, зі сумом сказав: «Думаю половина людей, що в наш час вмирає йде до пекла. Багато, дуже багато». Подивіться статистику скільки людей вмирає в Україні за рік, поділіть її навпів і дізнаєтесь, яка неймовірно велика кількість людей йде на вічні муки.

Марія стала матір’ю Спасителя. Тільки за це у нею має буди в усього людства довічна пошана і повага. Але вона на цьому не обмежилася. Вона була активним будівником Христової Церкви після смерті свого Сина. Святе Передання говорить, що саме Богородиця зібрала апостолів до купи після того, як вони перелякані розбіглись, повтікали. Після своє смерті, успіння вона стала Небесною Матір’ю для усіх нас. Вона усіма нами опікується і оберігає. Грішним допомагає найти дорогу до спасіння, а праведним не збитися з цієї дороги. Людство має сотні тисячі свідчень її заступництва і опіки! Вона – невтомна Небесна трудівниця! Пресвятая Богородице, спаси нас!ПОМОЛИМОСЬ ЗА ДОБРИХ МАТЕРІВ.