Святих апостолів Аристарха, Пуда і Трофима

28 квітня, Святих апостолів Аристарха, Пуда і Трофима

Святі апостоли Аристарх, Пуд і Трофим були з числа 70-ти апостолів, яких Господь Ісус Христос послав перед Собою з Євангельським благовістям. Святий апостол Аристарх, співробітник святого апостола Павла, став єпископом сирійського міста Апамеї. Ім'я його неодноразово згадується в книзі Діянь святих апостолів та в Посланнях апостола Павла .Святий апостол Пуд згадується в 2-му Посланні апостола Павла до Тимотея. Він займав високе положення члена римського Сенату. У своєму будинку святий приймав первоверховних апостолів, збирав віруючих християн. Будинок його був звернений до церкви, що отримала назву «Пастирської». У ній, за переказами, священнодіяв сам святий апостол Петро.Святий апостол Трофим походив з міста Едесси. Ім'я його згадується в Книзі Діянь святих апостолів і в 2-му Посланні… читати далі...
святий Симеон Персидський

30 квітня - преподобного Симеона, що в Персиді та інших, преподобного Акакія, єпископа Мелитинського

Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті преподобного Симеона, що в Персиді і тих що з ним, та преподобного Акакія, єпископа Мелитинського.Коли в Персіі сильно збільшилося число християн і вони мали свої церкви, єпископів, священиків і дияконів, язичницькі волхви, бачачи це, прийшли у велику лють і гнів на християн. Ці волхви, ведучи своє походження від найдавніших волхвів, були захисниками і охранителями нечестивого перського лжевірія. Разом з ними повстали на християн і іудеї, повсякчасні вороги християнства. Змовившись з волхвами, вони навчили Перської царя Сапора гонити християн. А ще раніше цього вони обмовили перед ним святого Симеона, який був єпископом міста Селевкії - Ктезіфона, сказавши, що цей християнський єпископ ворожий перському царству і дружить з… читати далі...
святі мучениці діви Агапія, Ірина, Хітонія

29 квітня - святих мучениць дів Агапії, Ірини й Хіонії

Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святих мучениць дів Агапії, Ірини й Хіонії.Коли затримався Диоклитіян-цар в Аквилеї, італійському граді, сповіщено було з Риму, що всі в'язниці римські заповнені християнами, які, хоч і різними випробовувані муками, не відрікаються Христа свого. Усі ж мають за учителя Хрисогона і слухають його, тримаючись міцно учення його. Диоклитіян звелів усіх християн передати смерті, а Хрисогона одного до себе привести на допит. Коли ж ведений був святий Хрисогон, сповідник Христовий, зв'язаний, з Риму до Аквилії, до царя Диоклитіяна, свята Анастасія Путорозрішниця за ним, як за учителем своїм, ішла віддалік. Допитував цар мученика Христового, коли ж він не покорився нечестивому велінню царевому, переданий був смерті й обезголовлений за… читати далі...
святий Мартин ісповідник, папа римський

27 квітня - святого Мартина Ісповідника, Папи Римського

В цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святого Мартина Ісповідника, Папи Римського. Після смерти Теодора, Папи Римського, прийняв престол Римської Церкви Мартин блаженний, одноголосним вибором усіх. У той час на Сході, у Греції, царював Конста, син Константина, внук Іраклія-царя. Ще ж у ті роки царі грецькі володіли і старим Римом, і намісників своїх на західних тримали краях. Примножувалася тоді на Сході єресь монотелітів, тобто єдиновольників, які сповідували, що одна лише у Христі Господі нашому воля й одне бажання. Єресь та походила від попередньої Євтихієвої єресі, яка про одну лише природу в Христі злословила, невідповідно до правовірного ісповідання, яке стверджує вірити у дві в Господі нашому, втіленому Бозі, природи, також і дві волі, два бажання і дії,… читати далі...
святий Артемон

26 квітня - святого священномученика Артемона і тих, що з ним

В цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святого священномученика Артемона і тих, що з ним. За царювання Диоклитіяна було гоніння велике на християн, послані-бо були кати у всі гради і краї землі Римської, аби приносити жертви ідолам і примушувати християн до ідолопоклоніння, а тих, що не коритимуться, мучити і вбивати. Тому прийшов у Лаодикійські краї комит на ім'я Патрикій і здійснював наказ царський. Перед його приходом єпископ Лаодикійський Сісиній блаженний, довідавшись про наближення комита, узяв пресвітера, Артемона святого, і деяких християн і пішов у жертвище Артеміди вночі. І всіх, що там були, ідолів розбив і вогнем попалив. Повернувся у свою церкву християнську, яка була за п'ять миль від града, звичні сповнював молитви й утверджував вірних, кажучи: «Діти… читати далі...
преподобного ісповідника Василія Парійського

25 квітня - преподобного ісповідника Василія, єпископа Парійського

В цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті преподобного ісповідника Василія, єпископа Парійського.Парія, давній град меншої Мізії, коли прийняв віру Христову, вшанований був честю єпископського престолу і підпорядковувався Кизицькому митрополитові. У тому граді цей преподобний отець наш Василій за чесноти, що його перевищували, і богоугодне життя єпископом поставлений був. Коли ж почалася люта іконоборна єресь у царство Лева Ісаврянина, ісповідником Христовим виявився, бо не приєднався до запеклих єретиків, не погодився з ними ані підписатися не хотів за знищення святих ікон, хоч і примушували його. Через те гнаний був і кривджений. Життя своє, за святим апостолом Павлом, у бідах і скорботах провадив, переселявся і втікав весь час, правдивого Христового вчення незмінно… читати далі...
святий Антипа

24 квітня - святого священномученика Антипи, єпископа Пергаму Азійського

В цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святого священномученика Антипи, єпископа Пергаму Азійського.У роки апостольські, коли царював Доміціян, гоніння велике піднялося на християн. І розіслав цар по вселенній послання для князів і володарів, аби християни царським наказам корилися і приймали без будь-якого спротиву безумне зловір'я, і храми ідолів щоб всілякою вшановували честю. Виявилося тоді багато вірних, які слово Боже без страху ісповідували, і видно було велику мужність мучеників, які в Христі Спасі всюди подвизалися. Тоді церковний стовп віри і християнської істини основа, предвічного ж Божества єдинородного Сина Божого проповідник святий Йоан Богослов, прекрасний апостол, вигнаний був на острів Патмос, де ж явився йому в одкровенні між сімома світильниками… читати далі...

святий НикифорЦього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського.

Великого архиєрея Божого Никифора святого, патріярха Царгородського, за благочесне ікон святих шанування вигнав із престолу його злочестивий цар Лев Вірменин на острів Проконнис. І там у скруті і злиднях перепровадив тринадцять років, переставився до Господа і похований був при церкві святого мученика Теодора в монастирі, який він збудував. Коли ж минуло досить років, загинув із шумом злочестивий цар Лев Вірменин, після нього Михаїл Балбос, тоді син його Теофіл — прийняла скіпетр грецького царства благочестива цариця Теодора із сином своїм Михаїло", який був вельми юним. Також і лжепатріярхи константинопольські із землі живих зникли: Теодот Касітер, після нього Теодор Спатарокандилат, тоді Антоній Касімат. Після того Иоана, на прізвисько Анній, що був хитрістю волхв, із престолу як неправедного благочестиві скинули — і прийняв престол праведно святий Методій, й іконну красу Церкві святій повернув. Тоді й чесні мощі ісповідника Христового Никифора святого із вигнання до Царгороду повернені були. Святіший-бо патріярх Методій радив так благочестивій цариці Теодорі: "Не годиться, — казав, — аби найвизначніший серед патріярхів Никифор, який був за правовір'я з престолу вигнаний, хоч і вже помер, у вигнанні був, але годиться святе його тіло повернути на престол його! Не уникнемо-бо гріха, якщо залишимо його у вигнанні, виглядатимемо як ті, що погоджуються з його вигнанням і вважають його справедливим. Не є ж ми такими, що не відаємо племени Йосифового, яке благословення сподобилося, бо отця свого кості святі через чотири роки з Єгипту в землю Хананейську принесло.

Ми ж, сини благочестя, чи терпітимемо далі відсутність отця нашого, він же нас божественними законами у правовір'ї виховував? Самбо град цей царський, найпрекрасніший на землі, святого вождя і пастиря свого чесних бажає мощів, готовий берегти їх в себе благочесно. Хай возвеселиться знову невіста Церква через жениха свого і того, кого живим втратила, бо неправедна царська рука забрала, того в Господі спочиле тіло, велінням пастиролюбної цариці, хай обійме. Бачиш, о благочестива царице, народ, з тобою у правовір'ї примирений, спрагло бажає почути духом голос, хоч і померлого, пастиря свого. Коли хоч би тінь його, до себе принесену, побачить, одушевленим його вважатиме і, як живого, прийме, зберігатиме в себе, наче скарб найкоштовніший". З такими святішого патріярха Методія словами христолюбива цариця Теодора зразу погодилася: "Буде це, — казала, — і для душ наших корисно, і для імени нашого в останні часи почесно". Не зволікаючи, зразу святіший патріярх взяв пресвітерів і ченців і пішов на острів Проконнис, і йшло за ним багато люду. І, в монастир святого мученика Теодора прийшовши, відкрив гріб Никифора святого — і бачили всі чесне його тіло після дев'ятнадцяти років поховання свого ціле-цілісіньке, ані сліду тління не мало, пахощі випускало. Здійснивши всенічні співи і Божественну Літургію відправивши, Методій святий увійшов у гріб той і, обійнявши чесні мощі Никифора святого, сказав до нього, наче для живого: "О муже блаженнійший, що уподібнився святому Иоанові Золотоустому, подібні-бо до нього підняв труди і перетерпів скорботи, як же він, так і ти, сміливим словом беззаконня викриваючи, вигнання неправедне підняв і ось уже понад тридцять літ то живий, то мертвий у вигнанні перебуваєш. Нині ж віддай себе нам, синам своїм, що полюбили тебе, і, відійшовши звідси, до себе повернися, щоб і нині, як же колись, народ, який любить тебе, з радістю тебе прийняв. Безбожний-бо цар, який беззаконно вигнав тебе з Церкви, прийняв кару, достойну за ділами своїми, — окаянно царство своє і життя втратив, нині ж благочестиві царі тобі, мертвому, наче живому, твою віддають Церкву, бо євангельські діти зі мною разом очистили її від єретичної скверни і зробили її такою, якою ти раніше своїми трудами прикрасив і залишив гарну й непорочну. Поглянь і побачиш зібраних своїх дітей, які з поближніх градів прийшли. Більше ж тих, які далеко, і твого до себе повернення спрагло бажають. їх же, наче осиротілих, не бажай сумних зневажити, перебуваючи далеко від них, нехай має град твій, наче найдорожчий дар, твої святі мощі. Ними ж прикрашений, більше возвеличиться і прославиться, аніж вінцем царським". Це промовивши, святіший патріярх Методій підняв із землі мощі святого і, в нову раку поклавши, взяв на плечі, з освяченим собором і з псалмоспівами вніс на корабель. І, піднявши вітрила, досягли скоро царського града. Благочестива ж цариця Теодора із сином Михаїлом, і всім синклітом, й освяченими особами, і весь люд зі свічками, і кадилами, і зі співами невимовною радістю і веселістю ликували, вийшли до пристані корабельної назустріч чесним святого Никифора, патріярха свого, мощам. Взявши їх, несли спершу до соборної святої Софії церкви, з якої ж колись вигнаний був. Відбулося ж те святих мощів повернення місяця березня в тринадцятий день, у той самий, в який раніше зловірний цар вигнав Никифора святого: в який-бо день вигнаний був — у такий і повернувся. Дійшов до вечора день повернення, і всенічна відправа у церкві святої Софії над чесними мощами соборно відбулася. Коли світало, несли мощі зі святої Софії до церкви святих апостолів і там поклали їх чесно, де ж і собор його відправляти встановили — на честь і на пам'ять ісповідника Христового Никифора святого, на славу ж Христа, Бога нашого, славленого з Отцем і Духом Святим навіки. Амінь.

Згідно «Житія святих» Димитрія Туптала (Ростовського).