Костел Святого Миколая (Миколаївський костел) 

 Будівництво Миколаївського костелу

В 1899 році на вулиці Великій Васильківській почалося будівництво католицького костелу в стилі неоготика за конкурсним проектом молодого архітектора Станіслава Валовського.

 Керування будівельними роботами було доручено більш досвідченому архітектору В. В. Городецькому.

Він вніс у проект ряд істотних змін, які поліпшили зовнішній вигляд будинку. Також, в основному завдяки його таланту архітектора й організатора,  були переборені численні проблеми й складності при будівництві: ненадійні ґрунти в долині ріки Либідь, складність конструкції – шпилі костелу сягають у висоту 62 метрів. Городецький запропонував багато новаторських інженерних рішень. Уперше в Європі, за пропозицією інженера А.Е. Страуса, був закладений фундамент на бетонних палях. При будівництві широко використовувався новий на той час матеріал – залізобетон.

Скульптури для оформлення костелу виготовляли в майстерні скульптора Еліо Саля, який майже завжди співпрацював з Городецьким.

Будівництво костелу було закінчено в 1909 році, хоча внутрішня обробка не була дороблена до кінця. У цьому ж році, 6 грудня, костел був освячений. Загалом, на його спорудження була витрачена величезна на той час сума – більше 500 тисяч рублів, більша частина з яких – це пожертвування приватних осіб. У кінцевому варіанті костел має хрестоподібну базиліку в плані, дві вежі на головному (західному) фасаді, меншу, третю – сигнатурку – невелику вежу над хрестовиною із дзвоном. Основна композиційна увага сконцентрована на західному фасаді – три портали, величезне вітражне кругле вікно-троянда, над яким піднімається трикутний фронтон. А по сторонах розташовані високі ажурні стрілчасті вежі.

Перетворення костелу в Будинок органної й камерної музики

  Радянська влада закрила костел, але не зруйнувала його як багато інших храмів, хоча він і був розграбований. У будинку костелу був розміщений склад, а пізніше – архів. Під час Другої світової війни костел був сильно пошкоджений. Так він і простояв без ремонту до кінця сімдесятих років. Весь цей час у костелі були розміщені пристрої для глушіння іноземних радіостанцій – т.зв. «глушилки».

В 1979 році почалася реставрація й перебудова костелу для Будинку органної та камерної музики. Будівлю відновлювали з великою точністю й старанністю, вивчаючи старі фотографії та креслення. Особлива увага приділялася оформленню й створенню комфортних умов залу. Для оформлення інтер'єрів були виготовлені в Прибалтиці кольорові вітражі, на Львівській меблевій фабриці – м'які стилізовані меблі, у Киверцях Івано-Франківської області – високоякісний паркет.

Чеська фірма Рігер-Клосс (Rіeger-Kloss, м. Крнов) спеціально для залу побудувала великий концертний 55-регістровий орган. При конструюванні органа майстри намагалися наблизити його зовнішній вигляд до архітектурного стилю костелу. 55 регістрів органа розподілені по трьох мануальних і педальних клавіатурах. Орган має 3945 труб різних розмірів (від 13 міліметрів до 6 метрів), зроблених з металу й дорогих порід дерева (використовувалося чорне й червоне). І зараз цей орган є одним із найкращих і найвідоміших у світі. З 1981 року Миколаївський костел став функціонувати як концертний зал Будинку органної й камерної музики. Зал і орган стали відомі далеко за межами СРСР. В 1998 році Будинок органної й камерної музики одержав статус Національного.

В 1992 році Миколаївський костел освятили вдруге й були відновлені богослужіння громадою Римо-католицької церкви.

Але костел все-таки перебуває зараз у жахливому стані, і він вимагає ремонту. Попередня реконструкція була не доведена до кінця через нестачу коштів. До того ж у стінах з'являється усе більше тріщин, причина яких – постійні вібрації від лінії метро, що проходить майже під самим костелом, а також будівництва безглуздих офісних центрів у безпосередній близькості від більш ніж столітньої будівлі.

Більше того, відносно нещодавно виникли проблеми з католицькою громадою, що побажала повністю прибрати до рук костел і «вигнати на вулицю» Будинок органної та камерної музики, і винести з костелу орган. В 2006 році президент навіть видав Доручення про передачу будівлі храму релігійній громаді «З метою забезпечення духовних потреб віруючих та умов дальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України». Саме в цьому дорученні натякається на можливий «переїзд» Будинку органної та камерної музики. До такого могла додуматися тільки абсолютно далека від музики й безкультурна людина. Поки що до цього свавілля не дійшло, але все може бути в нашій країні. Також костел особливо не ремонтують, імовірно, хтось чекає його повного руйнування, щоб на цьому місці побудувати ще один торговельний центр.

Поки що костел стоїть та будинок органної музики працює, але чи надовго?