Підкамінський монастир | Підкамінь

Монастир Походження Дерева Хреста Господнього Української Греко-Католицької Церкви у Підкамені має давню передісторію, що сягає княжого періоду.

Богопосвячене життя у цій місцевості бере початок ще з ХІІ століття.

Підкамінський монастирБудівництво обителі пов'язане з пам'яткою природи - Каменем - пісковим останцем заввишки 17 метрів і завширшки 8-10 м із прямовисними стінами.

Результати найновіших археологічно-архітектурних досліджень засвідчують існування на Камені в часах Галицько-Волинського князівства храму, який мав оборонний характер.

Відомо, що у ХІІІ столітті князь Данило Романович (Галицький) побудував ряд оборонних пунктів на важкодоступних вершинах (Холм, Львів, Каменець, Данилів, Стіжок та ін.) Ймовірно, до цієї оборонної системи належала й наскельна забудова в Підкамені.Підкамінський монастир | Підкамінь

Вруби й підкоси для дерев'яних конструкцій, зафіксовані по периметру каменя на різній висоті, сьогодні дають можливість гіпотетичного відтворення моделі двоярусної споруди (перший поверх - келії, другий - церква).

 До цього часу належать і дві печери, розміщені у глибині гори під теперішнім монастирем. Одна з них, з більшим входом, служила підземним храмом, інша, менша за розмірами, була келією.

Про точний час і причину припинення існування давнього монастиря сучасники можуть тільки здогадуватися. До наших днів збереглися лише пізніші поховання XVII століття. До нього входять собор, каплиці, келії, дзвіниця, оборонні стіни з вежами та брамою.

Підкамінський монастир | ПідкаміньФундаторами монастиря були магнатські роди Вишневецьких, Чарторийських, Любомирських, Собєських, Потоцьких, Калиновських. Особливо треба згадати теребовлянського старосту Михайла Потоцького і короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського. Останній, зокрема, виділив кошти на побудову склепіння храму. На стінах монастиря і церкви до наших днів збереглися кілька пам'ятних плит фундаторів.

1695 р. храм освятили в честь Успення Пресвятої Богородиці, Хреста Господнього, Апостолів Петра і Павла та Всіх Святих. З цієї нагоди в церкві вмістили мармурову плиту, на якій було зроблено пам'ятний напис. Донині зберігся лише її невеличкий фрагмент.

Вартим уваги є монастирський колодязь, що розташований на внутрішньому подвір'ї обителі, вирубаний у скелі завглибшки близько ста метрів. Робота над його спорудженням тривала 18 років і була завершена 1708 року.

Остаточного вигляду храм набув у XVIII столітті, коли до нього прибудували вежу, на якій 1713 року було вміщено металевий годинник.Підкамінський монастир | Підкамінь

Під час світових воєн монастир зазнав значних утрат та руйнацій. Артилерійські обстріли, пожежі, конфіскації, заслання ченців до Сибіру призвели до цілковитого виснаження й неминучого закриття обителі на початку 40-х років ХХ століття.

1946 р. на території монастиря радянська влада влаштувала тюрму, яка діяла 10 років. Привезені взимку в'язні, рятуючись від холоду, спалили усі дерев'яні речі з храму і келій, включно навіть ікони та вівтарі. Збереглося лише Чудотворне Розп'яття XVII століття.

Деякий час тут відбував ув'язнення о. Микола Цегельський (1896-1951), проголошений 2001 року блаженним мучеником УГКЦ.

У другій половині 50-тих років ХХ століття місце в'язниці зайняв психо-неврологічний інтернат закритого типу. Храм перетворили в конюшню, а згодом - у гараж для сільськогосподарської техніки.

Підкамінський монастир | ПідкаміньЛише 1997 року сакральні споруди й частину келій передали монахам Студійського Уставу УГКЦ. Цього ж року у Хрестопоклінну неділю урочистою літургією відновили чернече життя обителі.

Нечисленна спільнота монахів під проводом настоятеля Методія (Костюка) розпочала працю над відновленням обителі.

Відсутність найнеобхідніших побутових умов не гасила ревності і наполегливості ченців.

Так, зусиллям першого настоятеля підкамінської студійської спільноти, нині в обителі відновлено чотири храми. На часі відбудова найбільшої руїни - головного собору монастирського комплексу.

Тепер ченці моляться у церкві ікони "Не ридай мене, Мати", що влаштована в колишній монастирській каплиці. Діє також підземний храм Усікновення голови Йоана Хрестителя, розміщений у давніх криптах.

Розпочався новий етап в історії монастиря, сповнений щоденними молитвами й сумлінною працею в ім'я Бога, Церкви, народу.

Взято з тексту схимонаха Юліяна Монастирського.

Вхід/Вихід

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ