Незабаром Церква святкуватиме Початок церковного року. Також цей день називають Днем Бога-Творця. З нагоди цього дня Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ з питань екології звернулося до мирян та духовенства зі спеціальним посланням.
Дорогі брати і сестри!
Українська Греко-Католицька Церква відзначає на початку церковного року (1/14 вересня) – День Бога Творця, який християни різних конфесій по всьому світі святкують як день молитви та відповідальності за природне довкілля.
В цей день виражаємо Богові свою вдячність за дар життя і наш дім – Землю, даровану нам, щоб ми могли знайти тут все необхідне для дочасного життя, краще пізнати свого Творця і наблизитись до нього. Вшановуючи та прославляючи Творця пригадуємо своє покликання бути відповідальними домоуправителями світу Божого і застановляємося як можемо краще реалізувати його сьогодні, в час безпрецедентних екологічних викликів та загроз.
Одним із найвагоміших викликів для сучасного людства, і особливо для України, є енергетичні проблеми. З одного боку енергетика має вирішальний вплив на стан економіки в державі та рівень життя населення, а з іншого – вона одне із головних джерел забруднення довкілля і негативного впливу на здоров’я та якісний стан життя людей. Левова частка енергії виробляється із таких вичерпних ресурсів, як нафта, вугілля, газ і уран, дефіцит яких стає все більш очевидним, а їх спалювання призводить до дисбалансу кліматичної системи та негативних суспільно-екологічних наслідків у глобальному масштабі. З огляду на це світова спільнота, відповідно до рекомендацій ООН, відзначає 2012 – як рік «Сталої енергетики для всіх», з метою підвищити рівень обізнаності про те, наскільки важливим є вирішення завдань сучасного енергопостачання, доступу до недорогих енергоресурсів, підвищення енергоефективності та екологічності джерел енергії.
Особливо гостро енергетичне питання стоїть в Україні, де, згідно із Національною доповіддю про стан навколишнього середовища за 2010 р., з усіх впливів на навколишнє середовище і населення, наймасштабнішими і дуже небезпечними є газопилові викиди підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), які становлять близько 40% викидів усіх секторів економіки. При цьому 70% – це викиди теплоенергетики, на долю якої припадає близько половини виробництва електроенергії (пор. Національна доповідь 2010 р., 184). Приблизно стільки ж струму в Україні виробляють атомні електростанції (АЕС), розміщення яких на території нашої держави згідно з оцінкою Міністерства екології і природних ресурсів є не тільки екологічно необґрунтованим, але й таким, що зберігає в собі загрозу нових аварій і становить дуже складну проблему захоронення ядерних відходів і самих АЕС після закінчення терміну їх експлуатації (пор. там само, 184-185).
Проблема належного енергозабезпечення не відноситься лиш до технічних питань, але рівно ж потребує комплексної морально-етичної оцінки та зважування таких аспектів як безпека людей, економічний і соціальний розвиток, а також відповідальність за створіння.
Про взаємозв’язок між правильним ставленням до споживання енергії та її виробництва і відповідальністю за створіння неодноразово повчає у своїй соціально-екологічній доктрині папа Венедикт XVI. У енцикліці Caritas in veritate він розглядає розв’язання енергетичного питання як ключ до збереження створіння і наголошує на особливому значенні у цьому процесі трьох складових: зменшення споживання енергії, покращення енергоефективності і відновлювальних джерел енергії (пор. Caritas in veritate, 49).
Основуючись на цьому соціально-екологічному вченні Католицької Церкви, звертаємо увагу на те, що для «сталої енергетики», яка була б дружньою до довкілля і безпечною для людини, необхідно взяти до уваги передусім три речі. По-перше – через відповідні заходи по заощадженню скоротити споживання енергії, адже практично кожен «кіловат» виробництва електричної чи теплової енергії має зворотній вплив на довкілля і якісний стан життя людей. Більш ощадливе ставлення до споживання енергії вимагає нової свідомості своєї відповідальності як споживачів і зміни стилю життя. По-друге, необхідно більш ефективно використовувати наявні енергетичні технології, впроваджувати технічні інновації, збільшувати коефіцієнт корисної дії та безпеку, а також зменшувати рівень шкідливих викидів та навантаження на довкілля. По-третє – збільшити використання потенціалу відновлюваних джерел енергії, зокрема Божих дарів – сонця та вітру.
Особливе занепокоєння у суспільстві останнім часом викликають вражаючі своїми масштабами плани будівництва сотень малих гідроелектростанцій (МГЕС) у Карпатах. Експерти громадської Кампанії «Врятуємо Карпати від МГЕС, врятуємо МГЕСи для відновлюваної енергетики!» вважають, що під час планування будівництва МГЕС необхідно визначити науково обґрунтовані можливі місця для їх спорудження, з урахуванням екологічних, культурних і соціальних факторів, пріоритетності та рекомендацій щодо типу МГЕС. В цьому контексті доцільно пригадати соціально-екологічне вчення папи Івана Павла ІІ про те, що техніка має стояти на службі людини, а не загрожувати її екзистенції, як і рівно ж про те, що однією із ключових вимог цілісного суспільного розвитку є вимога справедливого розподілу благ та ризиків. З етичної точки зору неприпустимо, щоб окремі люди нарощували свій капітал завдяки безвідповідальному руйнуванню Божого створіння – природи, а також людей та спільнот, які тут проживають.
На цьому місці хочемо звернутися насамперед до відповідальних у владі зробити все необхідне для того, щоб така важлива галузь суспільно-економічного життя як енергетика була максимально дружньою до природного довкілля та безпечною для людей, благу яких покликана служити. В цьому контексті потрібно також зробити належні висновки з трагічного уроку «Чорнобиля», щоб вже більш ніколи не допустити подібної катастрофи, яка стала загальнонаціональною трагедією України, призвівши до цілої низки широкомасштабних негативних соціально-демографічних, медичних, економічних та екологічних наслідків.
В особливий спосіб звертаємось до всіх людей, яким є небайдужою доля своєї країни і всієї Землі, усвідомити, що кожен з нас впливає на навколишнє середовище і намагатися робити цей вплив більш дружнім. Це можливо не тільки завдяки таким похвальним заходам як садіння дерев чи очищення засміченої природи, але, передусім, через зменшення марнотратного використання природних ресурсів, а зокрема електричної та теплової енергії у своєму домі чи квартирі, господарстві чи підприємстві. Це можливо як на основі інвестицій у більш енергоефективні електроприлади та опалювальні системи, так і за рахунок позитивних змін стилю повсякденного життя та відмові від звичок, які призводять до марнування енергії, і як наслідок втрат у сімейному бюджеті, а також до шкоди для довкілля.
Передумовою позитивних зовнішніх змін у житті людини та її довкіллі є насамперед її внутрішнє оновлення у Бозі, завдяки переосмисленню своєї віри та особистої відповідальності за щедрі дари прийняті від Творця, адже християнська віра – це ключова складова і основа справді сталого і цілісно відповідального життя. В цьому сенсі, загально-християнський День молитви за збереження створіння пропонує чудову нагоду пригадати, що віра в Бога Творця зобов’язує бережливо ставитись до його природних дарів. Об’єднуючись у молитві за збереження природи із братами по вірі в усьому світі, просимо нашого Творця про благодать і дар просвітлення та сили, щоб бути достойними свідками його любові до всього створіння.
д-р Володимир Шеремета,
керівник Бюро Києво-Галицького
Верховного Архиєпископства
УГКЦ із питань екології
1/14 вересня 2012 р.
Увага! Просимо душпастирів на Святій Літургії в неділю, 16 вересня, або в одну з послідуючих неділь, враховуючи рекомендації Всесвітньої Ради Церков та Ради Єпископських Конференцій Європи щодо відзначення Дня молитви за збереження природи і «часу відповідальності за створіння» – від початку Церковного року до 17 жовтня (св. Франциска з Асизу, покровителя екологів і створіння), включити до Сугубої єктенії прохання, які додаються.
Додаток
Прохання до Сугубої єктенії
(з нагоди відзначення Дня Бога Творця та «часу відповідальності за створіння» на Святій Літургії, в одну з неділь від 14 вересня до 17 жовтня)
Боже Творче, наше серце переповнює радість і благоговіння з приводу того, що ти створив нас на свій образ і подобу. Допоможи нам уприсутнювати свою богоподібність в оточуючій природі, ставлячись до неї по-божому – із твоєю мудрістю та любов’ю, щоб належним чином пошанувати прекрасне різноманіття твого створіння,
молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Боже Творче, сонце, вітер і хвилі – це твої дари для процвітання всього створіння. Допоможи нам творчо і відповідально використовувати ці дари, щоб задовольнити оправдані потреби сучасного суспільства та майбутніх поколінь,
молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Боже Творче, завдяки вченим, інженерам та науковим дослідникам отримуємо нові знання. Просвіти їх розум, щоб завдяки новим відкриттям у сфері сталої енергетики ми змогли захистити нашу вразливу планету і сприяти добробуту людей та всього створіння на їх шляху до вічності,
молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Боже Творче, просимо тебе в наміренні міжнародної, національної і місцевої влади, керівників підприємств та фермерських господарств, щоб вони, просвітлені святим Духом, приймали належні рішення щодо впровадження відновлювальних джерел енергії дружніх до довкілля та безпечних для людини.
молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Боже Творче, ти щедро благословив нас своїми природними дарами, а рівно ж почуттям любові та відповідальності за створіння. Допоможи нам бути достойними свідками твоєї любові стосовно всього створіння у нашому повсякденному житті,
молимось Тобі, вислухай і помилуй.