Свідки єгови

Присутність серед членів деяких тоталітарних сект значного числа осіб, страждаючих душевними хворобами, породжує серйозну проблему, пов'язану з поясненням причин цього явища. Слід з великою обережністю сприймати висновки іноземних фахівців, які стверджують, що причиною душевних захворювань їх пацієнтів є перебування в сектах. До такого висновку пришли, наприклад, К. Мак Дональд і Дж. Б. Лукет, які обстежили 7050 пацієнтів Східної психіатричної клініки (США, 1983 р.). Ними одночасно вивчалися, окрім «Свідків Єгови», такі культи, як «Християнська наука», «Мормони» і «Адвентисти сьомого дня». Для висновку, який зробили вказані автори, слід виключити можливість попадання в секти раніше психічнохворих. Але такі дослідження зв'язані з дуже великими труднощами. Тому, при обговоренні питання про психічні розлади у зв'язку з перебуванням в секті, мова може йти лише про припущення, підкріплені статистичними даними.

У виданнях «Товариства Вартової башти» можна зустрітись з наступною точкою зору: «...Християнські Свідки Єгови найбільш підготовлена і щаслива група людей на землі. Вони живуть один з одним краще чим люди будь-якої іншої релігії або соціальної групи, і тому мають найменші потреби в допомозі психіатрів». Ця сповнена оптимізму теза спростовується багаточисельними науковими і соціологічними дослідженнями, проведеними в різних країнах і в різний час. Слід розповісти про деякі з них.

 

Ще в 1946 році в Швеції доктор Г. Ріландер за дорученням уряду провів обстеження 135 людей, які відмовлялися від військової служби. 126 з них були переконаними «Свідками Єгови». Результати обстеження показали наявність діагнозу невротичних розладів в 51-му випадку, наявність симптомів розладу особистості в 42-х, олігофренію в 28-ми випадках. Діагноз, за твердженням Ріландера, визначався на основі поведінки. Доктор робить висновки, що кількість психічних розладів серед «Свідків Єгови» перевищує в чотири рази рівень по країні.

Інше раннє дослідження було проведене американським психіатром М. Дж. Песькором в 1949 році в США серед ув’язнених за відмову від несення військової служби. Згідно з отриманими результатами виявилось, що сім відсотків з тих, що обстежилися мали психічні розлади, тобто приблизно в сім разів більше ніж в середньому по країні. Песькор підкреслює низький соціальний статус респондентів і відзначає, що ці сектанти пройшли попередню лікарську комісію, на якій явно психічно хворі автоматично отримували відстрочку по класу I-Y, і, зрозуміло, до в’язниці не попадали. З цього робиться висновок про реально вищу кількість психічних розладів серед «Свідків Єгови», чим показало дослідження.

На території Швейцарії психологічні обстеження проводилися в 1963 році Дж. Дженнером. За його даними з 100 громадян країни, які відмовилися від військової служби і відбувають за це покарання у в'язницях, 85 були «Свідками Єгови». З них велика частка мала психічні захворювання. Більшість опитуваних були низько кваліфікованими робітниками. Більше 10 відсотків з них раніше сиділи у в’язниці в більшості випадків за розтління малолітніх і статеві збочення, а також за злочини проти особистості. Відсутність детальної інформації про тип психічних розладів у пацієнтів Дженнера, на жаль, знижує цінність обстеження.

Доктор Дж. Спенсер вивчив статистику по всіх психіатричних лікарнях Західної Австралії в період з січня 1971 р. по грудень 1973 р. Середній показник кількості психічнохворих на 1000 населення серед «Свідків Єгови» опинився в 1,54 разу вище загального. З них із діагнозом параноїдної шизофренії в 3,68 разу. Із неврозами в 1,95 разів. Автор дослідження припускає, що ці цифри занижені, оскільки «Свідки Єгови» завжди прагнуть повністю уникнути будь-якого роду психіатричної допомоги особливо в умовах лікарні. Причини цього лежать у вченні товариства. За даними доктора Спенсера опитувані вважають, що при відданості організації вони захищені від хвороб, у тому числі і душевних. Це підтверджує вивчення видань секти, які формують образ «Свідка Єгови» як щасливу і радісну людину. Якщо у сектанта виникає душевний розлад, він починає вважати себе винним перед Єговою. Це ще більше загострює перебіг хвороби. Відомо, що в середовищі єговістів психічні захворювання вважаються проявом одержимості нечистою силою. Тому хворого «позбавляють спілкування», що ще більше обтяжує перебіг хвороби. Такі люди не потрапляють до статистики як члени секти, тому можна зробити висновок, що реальний відсоток хворих, які постраждали від «Товариства Вартової башти» набагато вище наведеного.

Цікаві результати отримав Х. Монтаг’ю, який з 1972 до 1986 року вивчив 102 випадки психічних захворювань у всіх лікарнях відповідного профілю в штаті Огайо. Дослідження показали, що кількість хворих «Свідків Єгови» мінімум вдесятероперевищує число хворих не-єговістів. З’ясувалося, що 10% «професійних» служителів потребують допомоги психіатра, хоча всіляко приховують цей факт із боязні скомпрометувати організацію .

Схожі результати наводяться в докторській дисертації Урсули Сейк (1985), яка також дослідила вплив перебування в сектах на душевне здоров’я людини. Ця робота, хоча видана в США, але матеріали зібрані в ній відносяться до діяльності «Свідків Єгови» в Європі. Автор погоджується з висновками, які наводилися раніше.
Доктор Джері Бергман в своїй роботі «Jehovah’sWitnesses and the Problem of Mental Illness», наче підводячи підсумки повідомляє, що багато «Свідків Єгови» страждають шизофренією, важкою депресією, алкоголізмом та іншими хворобами. Рівень захворювання психіки серед «Свідків Єгови» перевищує середній.

Відомо, що очікуючи напророчений 1975 рік, багато єговістів з ентузіазмом почали «піонерське служіння», при цьому вони припиняли навчання в учбових закладах, кидали роботу, нехтували турботами про здоров’я. Звичайно, що коли Армагедон не настав, багато хто з них відчув себе сильно розчарованим. Колишній член Керівної корпорації Реймонд Франц свідчив, що він особисто знав багато членів організації, які отримали важкі психологічні і душевні травми у зв’язку з неправдивим пророцтвом про 1975 рік. В очікуванні кінця світу ці люди залишили прекрасні робочі місця, продали свої будинки, ферми, передчасно взяли свої гроші по страховці. Деякі навіть перебороли залежність від алкоголю, яка заважала піонерському служінню. Інші відклали хірургічні операції в надії, що з приходом нового тисячоліття потреби в них вже не буде. Оскільки напророчених подій не відбулося, багато хто пережив важку духовну кризу, кризу віри, сильну депресію. Розчарування, яке охопило сектантів, було особливо гірким для них також через те, що керівництво організації поклало відповідальність за пророцтво, яке не сповнилося, на рядових членів товариства. Їм було повідомлено, що вони самі помилково надіялись, і самі створили собі ілюзію очікування.
Існує ще один фактор, який може збільшити небезпеку виникнення депресивних станів і психологічної нестійкості. На рядових співробітників робиться постійний моральний тиск з метою змусити їх збільшити кількість часу, відданого організації. Причому, найуразливішими стають найдобросовісніші і найчесніші люди. Шляхом тонкої аргументації рядовим свідкам навіюється думка, що вони недостатньо багато часу віддають вивченню журналів, проповідям, відвідуванням зібрань, що формує комплекс провини, із постійним відчуттям занепокоєння і невпевненості. Коли сили вже вичерпані, і свідок не може збільшувати час роботи на Товариство, йому заявляють, що він винен в недостатній силі віри, завзятті або любові. Чим це закінчується, можна побачити з листа, адресованого вже в Московський комітет з порятунку молоді. «Тиждень лежала у ліжку, було сильне нервове потрясіння. Боюся, що це лише початок, вона може з’їхати з глузду, – пише про свою дочку одна з постраждалих матерів. Вплив світогляду організації на члена товариства при цьому настільки великий, що думка про виновність керівництва секти у виниклих проблемах здоров’я сектанта, не приходить в голову постраждалому. Лише після трагічного кінця сектанта, який не витримав великого тиску, близькі йому члени секти починають розуміти велику небезпеку вчення «Товариства Вартової башти».

Не дивлячись на приведені вище факти думка про те, що душевні захворювання є наслідком перебування в секті не можна визнавати цілком доведеним. Більше того, «Товариство» може бути своєрідним засобом адаптації хворих, які мали захворювання до приходу в секту. Можливо, що загострення психічного захворювання знаходиться у зв’язку з умовами життя хворого в організації, але для підтвердження цієї гіпотези потрібні спеціальні дослідження.

Ще одна серйозна проблема, на яку починає звертати увагу і само керівництво товариства, – проблема суїциду серед «Свідків Єгови». Дані, які приводяться, відносяться до закордонних підрозділів організації, але подібна небезпека може виникнути і в українському філіалі «Товариства Вартової башти».

Статистичні дослідження показують, що кількість самогубств в Сполучених Штатах Америки складає в середньому одинадцять на сто тисяч людей населення. Але число самогубств серед свідків Єгови в два або три рази перевищує рівень серед не членів секти.
Цю проблему піднімають перед керівництвом секти навіть старі єговісти. Доктор Бергман наводить думку Рене Грутмана, переконаного «Свідка Єгови», який написав керівництву організації про те, що багато хто з найдобросовісніших «братів і сестер» страждає важкими депресіями, які призводять до самогубств. Він також звинуватив керівництво секти в тому, що воно намагається промивати мізки і управляти думками своїх членів.

«Позбавлення спілкування», яке в кризові періоди часто застосовується керівництвом організації, ще швидше призводить найбільш добросовісних сектантів до думки покінчити життя самогубством. При цьому, в першу чергу, страждають люди із загостреною совістю. Сектант, який намагався кинутися з високоповерхівки в місті Сан-Франциско, але якому перешкодила поліція, розповів, що думка про суїцид з’явилася у нього від усвідомлення комплексу провини перед організацією Єгови. Він відчував, що зробив щось «жахливе» і «загубив свою душу».

Відомо про численні самогубства, які відбулися прямо у Вефилі. Один з тих, що покинув секту згадує наступний діалог: «Незабаром після прибуття Пол зайшов в ліфт, і службовець запитав його, як довго він вже у Вефилі. «Тиждень», – відповів Пол. Службовець сказав: «Якби мені залишалося стільки, скільки тобі, я б прив’язав на шию камінь і стрибнув з бруклінського моста». Згодом, згадуючи про це, Пол сказав: «Даю вам слово, були моменти, коли мені хотілося це зробити».

Реймонд Френц повідомляє, що у нього є великий список випадків суїциду, які відбулися у Вефилі. Один співробітник кинувся з даху виробничої будівлі товариства, інший з третього поверху гуртожитку і т.д. Дані про такі події ретельно приховуються.

Колишня свідок Єгови Ронда Пенланд так описує свої висновки за час перебування в секті: «Свідки Єгови стверджують, що вони сприяють зміцненню сімейних зв’язків. Із-за них мій брат убив себе, моя мати намагалася накласти на себе руки. Решта членів сім’ї перервала зі мною спілкування. Свідки не об’єднали мою сім’ю, вони зруйнували її».

Преса багатьох країн повідомляла про самогубства серед дітей «Свідків Єгови», причина яких криється в їх трагічних переконаннях і особливо в страху перед кінцем світу, який наближається. Мабуть, ця проблема встала перед Товариством настільки гостро, що Бруклінськая теократія була змушена опублікувати цілу інструкцію, як діяти в цьому випадку: «Отже, якщо ти відчуваєш себе пригніченим або стурбованим, краще не страждай наодинці. Поділися своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. ...Корисно заздалегідь домовитися про можливий екстрений зв’язок у разі повернення думок про самогубство ... резерв, з якого можна черпати допомогу, – браття і сестри в християнських зібраннях. Підтримку і допомогу можуть подати духовно дорослі християни». Тут же рекомендується звертатися в кризових ситуаціях до батьків, лише якщо вони є члени секти – «в істині». Зрозуміло, що керівництво йде на все, аби не ослабити контроль над душами членів, навіть якщо існує загроза для їх життя. Визнавши існування проблеми суїциду в «Товаристві Вартової башти», керівництво секти не досліджує коріння цієї проблеми. Можна припустити, що «Керівна корпорація» цілком зосереджена на виконанні планів організації. А рядові виконавці використовуються як робочий матеріал, душевний стан якокого зовсім не враховується.

У виданнях «Свідків Єгови» засуджується зловживання спиртними напоями, куріння і наркоманія. Проте, це не означає відсутність серед них осіб, із такими проблемами, особливо між запідозреними в неправильному мисленні: «Життя під пильним наглядом старійшин спустошило мене. Ніщо і ніхто, навіть мої діти, які приносили мені стільки радості, не могло зробити моє життя повноцінним. Часто ми з дружиною напивалися понад міру, шукаючи хоч якогось полегшення. Але все закінчувалося однією порожнечею».

За даними Бергмана, алкоголізм завжди був чумою «Товариства Вартової башти», особливо серед членів, які мали владу: «...пили там дуже багато. Я навчився пити у Вефилі. Якщо ви їдете туди і не п’єте, то до моменту від’їзду ви будете пити».

Впродовж довгого часу організація вчила, що позбавитися від алкоголізму можна своїми силами, читаючи Біблію і прислухаючись до порад старших свідків. Звичайно, цього було недостатньо. Тому в журналі «Пробудись» членам секти було дозволено використання сучасних методик лікування від алкоголізму, а також дозволялося користуватися послугами лікарів-фахівців, які не є членами секти. Не дивлячись на таке рішення у рядових старійшин на місцях продовжує переважати нетерпиме відношення до свідків, які страждають на алкоголізм. Вони відносяться до хворих як до покидьків організації, застосовуючи виключно каральні заходи.

Отже, з різних зарубіжних джерел відомо, що члени іноземних підрозділів секти часто страждають депресіями, схильністю до суїциду, алкоголізмом, психічними захворюваннями. Можна припустити, що ці порушення здоров’я є наслідком способу життя і думок, який культивується в Організації. Можливо, велику роль тут відіграє культивування різних фобій і страхів. Фобії розхитують психіку людини і створюють передумови для виникнення душевних захворювань.

В адептах виховується боязнь незалежного, критичного мислення відносно культу. Для цього запроваджується заборона на ознайомлення із будь-якими компрометуючими секту джерелами. Практика такого роду типова для всіх аналогічних культів. Наприклад, в псевдохристиянській секті «Церква Бога» Армстронга вважається, що сумніви в правоті пастора походять від диявола. А президент «Свідкі Єгови» Франц дав вказівку членам товариства «уникати незалежного мислення... сумнівів в тому, що говорить видима Божа організація».

Крім того члени секти із страхом відносяться до «зовнішнього світу», тобто до позагрупового соціуму. Журнали «Вартової башти» наповнені величезною кількістю статей на різноманітні теми. У них зачіпаються проблеми безвір’я, бездуховності, гомосексуалізму, куріння, пияцтва, наркоманії, війни, жорстокості. Всі ці поняття підсвідомо зливаються для того, хто читає в одне – зовнішній Світ. Звідси випливає висновок: оскільки зовнішній соціум, тобто люди, секти, які знаходяться зовні, сповнені зла і пороків, Бог ухвалив їм смертний вирок, і, отже, в зовнішньому світі страшно і небезпечно абсолютно все.

Зрозуміло виникає фобія на вихід із секти, страх стати частиною цього приреченого соціуму. Якщо свідок з якоїсь причини залишає організацію, він стає частиною світу, і в свідомості автоматично відрізує собі єдину можливість спасіння. Коли звичайна людина бачить яку-небудь помилку, вона припускає, що істина лежить прямо навпроти. Проте, Вартова Башта обачливо забезпечила себе від такої небезпеки. Адже якщо Організація не має рації, то правим виявляється світ, а цього бути не може, тому що світ – це безформна грудка, зліплена із незліченних точок зору, «істин» і «помилок», моральності і аморальності, війни і миру, щастя і горя. Зрозуміло, що колишній Свідок Єгови перш за все буде помічати негативні сторони життя, і в його душі оселиться безнадійність.

Цьому ж сприяє те, що глибоко закладається за час перебування в секті ставлення до зовнішніх, як до ворогів. Оскільки свідок знаходиться постійно в стані «Теократичної війни» із соціумом, то і члени соціуму стають поступово для нього супротивниками. А «Вартова Башта» вчить, що сектант «...повинен бути дуже обережний, маючи справу з Божими ворогами». Звідси виникає страх перед тими, хто думає не так, як вчить організація. Відомо, що в секті в критичні періоди її існування, наприклад в середині вісімдесітих років минулого століття, панував страх перед ворогами і шпигуноманія. Очевидець описує виконання ним дорученої роботи, в яку входило «вивчення деяких "прихованих" сторін роботи старійшин. Було так цікаво вистежувати ночами тих членів зібрання, яких запідозрили в неправедних вчинках. Іноді ми користувалися біноклями. Мені також був дозволений доступ до архівів зібрання, в яких містилися приватні відомості про кожного з його членів». Періодично створювалися «судові комісії», які викривали співробітників в «невірності» і «відступництві». Вигнаних оголошували зрадниками, яких необхідно сторонитися через страх скомпрометуватись. Звичайно, що ті, хто залишився, прагнули забезпечити собі велику безпеку, культивували в своїй душі справжню фобію на ворогів.

Оскільки дружнє спілкування з ворогами само по собі означає відступництво, то виникає загроза вигнання із секти. Залишитися поза «Свідками Єгови» для члена товариства рівнозначно втрати «спасіння», оскільки в цьому випадку людина випадає в зовнішній світ, який приречений на знищення. Тим більше людині постійно наголошується: «Хіба не буде непослухом Божому керівництву через Його організацію, насправді, свідченням відмови від божественного підданства?». Зрозуміло, що на цьому фоні розвивається фобія втрати «спасіння», яке ототожнюється у члена секти з можливістю опинитися поза Товариством.

Як повідомлялося вище, у виданнях Вартової Башти велике місце займає опис важких соціальних проблем сучасного суспільства. Крім того, тут же згадуються різні стихійні лиха і природні катаклізми, зрозуміло, що в контексті покарання за гріхи, головною з яких вважається відмова від вченя організації. Таким чином, культивується чергова фобія – на катастрофи, які є, на думку сектантів, покаранням Єгови.

Отже, на фоні численних індокринованих фобій у члена організації можуть виникнути різного роду психічні порушення. Разом з цим він твердо впевнений, що в «Товаристві Вартової башти» міститься абсолютна істина. Щоб не втратити стан душевного комфорту, сектанту доводиться Біблію розглядати через призму журналів Організації. На додаток до такого читання потрібно раз на тиждень відвідувати особливе заняття по вивченню книг і двічі в тиждень бувати в «Залі Царства». Крім того є ще великий літній конгрес і декілька дрібніших впродовж решти всього року. На одному із зібрань діє «теократична школа», в якій вчать проповідувати і відстоювати точку зору Товариства за допомогою літератури. Виконуючи все вищеперелічене, людина може бути більш менш впевненою у своєму спасінні. При цьому вона і інших «спасає». Здається, життя і діяльність сектанта проходить досить спокійно, але раптом з’являється дивна інформація, наприклад про те, що в ДНЦ ім. В.П.Сербського на експертизі перебуває послідовниця «Свідків Єгови», яка намагалася вбити на релігійному грунті свою малолітню дитину, або про те, що послідовниця Товариства викинула з вікна свого сина і, висунувшись услід з вікна, на розспів читала Біблію і голосно раділа, що тепер її святий син спасенний.

Або інший випадок, який відбувся вже в Сполучених Штатах Америки. Згідно інформації, опублікованої в Winnipeg Free Press, 10.02.1987 р. Джим Костелніук, залишив «Товариство Вартової башти» в 1978 році, був позбавлений спілкування. Його дружина, яка залишилася в секті, перешкоджала йому бачитися з дітьми, і пізніше вийшла заміж за іншого члена секти. У 1985 році вона і обидві дитини були вбиті новим чоловіком, членом організації.

У вченні «Товариства Вартової башти» відсутні заклики до насильства відносно близьких. Але можна припустити, що існують причини які змушують сектанта прагнути до смерті близької людини. З видань Товариства відомо, що «Свідки Єгови» категорично заперечують безсмертя людської душі. Вони вважають, що після смерті душі всіх людей вмирають, але після Армагедону будуть відтворені разом з тілами. Ті, хто не приймуть Єгови, будуть просто знищені, але при цьому їм не загрожує вічне покарання у пеклі.

Родичі і знайомі сектантів, які розуміють, що їхні близькі потрапили в біду, з погляду представників організації просто не хочуть слухати їх «свідчення». При цьому, за вченням «Вартової башти» вони потрапляють у розряд ворогів. Їх треба «по-біблійному» ненавидіти. Але по-людськи сектанту шкода тих, хто його оточує. І «Свідок Єгови» починає думати, як примирити протилежності: спасти близьких, якщо вони заважають місії? З хвилини на хвилину наступить Армагедон, і Єгова знищить всіх ворогів. У їх числі опиняться і рідні сектанта, і знайомі. І тут члену Товариства може прийти в голову одне з віроповчальних положень «Вартової башти», а саме те, що якщо вони помруть («зникнуть» – за вчення єговістів) зараз, то потім, після Армагедону, Єгова їх створить заново на випробувальний термін, тобто проміжок тисячолітнього царства. Тоді заново створені близькі сектанта, на його думку, переконаються в правоті вчення «Свідків Єгови», і ударною працею на благо секти виправлять свої гріхи.

Який же висновок може вимальвуватись з цих передумов? Якщо їх убити зараз, то так чи інакше вони потраплять до майбутнього земного раю на перевиховання, навіть якщо вони зараз «посланці сатани». Це, зрозуміло, всього лише гіпотеза.

Звичайно, не можна стверджувати, що всі члени «Товариства Вартової башти» є потенційними вбивцями. Але ті переконання, які навіюються в організації, можуть значно знизити в очах «Свідків Єгови» цінність реального людського життя на цьому світі. Можливо, на перший погляд подібні твердження будуть вигдядати безпідставними, тому слід привести декілька прикладів на їхню користь.
24 листопада 1982 року в газеті Watertown Daily Times, на стор. 21 було опубліковано повідомлення про те, як член організації «Свідки Єгови» Холмс, запідозривши, що страждає хворобою крові, застрелив свою сплячу дружину і шестирічного сина, а потім наклав на себе руки. До цього він двічі знаходився на лікуванні в психіатричній клініці. Основною причиною його дій, як вважають американські поліцейські психологи, була заборона на переливання крові у вченні організації.

Ще раз підкреслимо, що навіть численні випадки здійснення членами «Товариства Вартової башти» тяжких злочинів проти людського життя, не дозволяють зробити узагальнювальних висновків, хоча американські дослідники і зводять кримінальні випадки в діяльності єговістів до вчення самої організації. Наприклад, дослідник Вернер Кохн в своїй роботі «Jehovah’s Witnesses as а Proletarian Sect» («Свідки Єгови як Пролетарська Секта») пише, що високі кримінальні показники є наслідком теологічного вчення «Товариства Вартової башти». При цьому він аналізує літературу організації, яка рясніє кровожерними зображеннями і сценами насильства. На думку Кохна, постійна захопленність насильством і жорстокістю з боку людей, які наполягають, що вони мирна організація, свідчить про те, що у членів секти те «насильство, яке вони зображають як здійснюване іншими, більшою мірою є проекцією їх власних внутрішніх імпульсів». Ця думка може розглядатися як цікава гіпотеза, для підтвердження якої бажане проведення серйозних соціологічних досліджень.

Джері Бергман приводить такий приклад із життя американських «Свідків Єгови» як ілюстрацію теорії Кохна. У 1985 році п’ятнадцятирічний місіонер «Товариства Вартової башти» Христина Севбрідж із своїм приятелем вчинила звіряче вбивство 84-х літньої вдови Етел Кевуд. Злочин був здійснений під час відвідин її з метою розповсюдження видань «Свідків Єгови». Молоді люди завдали жертві 19 ударів ножем і розбили їй голову пляшкою. Причиною вбивства стали гроші, якими місіонери хотіли заволодіти. Тіло вони знищити не встигли, тому що поспішали на зустріч, а вранці були зайняті на зібраннях «Свідків Єгови» в «Залі Царства». Вся сім’я Христини – переконані члени «Товариства Вартової башти». З’ясувалося, що до цього вона крала гроші у літніх людей, коли допомагала батьку в розповсюдженні журналів секти. Лідери секти відмовляються коментувати цей випадок.

Ще один випадок, який дозволяє американським спеціалістам зробити висновок, що молоді люди, які виховуються в сім’ях «Свідків Єгови», схильні до насильницьких дій і не контролюють себе. У газеті «The Daily Sentinel Tribune», повідомляється про сімнадцятирічного Джейсоне Карре, що застрелив свою мачуху, молодшу сестру і брата. Єдине про що він жалкував, що йому не вдалося убити і батька, також активного члена організації «Свідків Єгови», який критикував сина за низьку «духовну» активність. Підкреслимо ще раз, що у вченні «Товариства Вартової башти» різні форми насильства у відносинах між людьми засуджуються, але схильність до насильницьких дій у деяких членів організації має місце.

Відомо, що певне число людей, які страждають на різного роду психічні захворювання, присутнє серед представників різних релігійних конфесій, у тому числі і серед членів Православної Церкви. Архімандрит Кипріан (Керн), наприклад, виходячи з особистого досвіду стверджує, що якщо серед членів Православної Церкви «…випадки нав’язливих ідей, страхів, всякого роду психозів і психоневрозів представляються порівняно рідкісними в пастирській практиці, то випадок істерії є якраз зворотним явищем». Про поширеність різних форм істерії в Церкві пишуть також і світські автори. При цьому архимандрит Кипріан вважає, що «...істерія є такою душевною хворобою, яка найлегше знаходить точки зіткнення з релігійними проявами». Приведені вище дослідження іноземних фахівців показують іншу картину душевних розладів у «Свідків Єгови». Нагадаємо, що доктор Ріландер, який проводив дослідження 126-ти членів «Товариства Вартової Башти», знайшов симптоми розладу особистості в 42-х випадках. Але лише одному з тих, що обстежилися був поставлений діагноз «істерія», що відноситься до цієї групи захворювань.

Нам не відомі об’єктивні соціологічні дослідження, які відносять душевну хворобу православної людини до вчення Церкви. Відсутній жорсткий контроль за свідомістю членів парафій з боку духовного начальства. Не може бути мови про індоктринування в менталітет православних людей різних фобій. І головне, немає замаху на свободу волі людини, що ми так часто зустрічаємо, зіткнувшись з діяльністю різного роду тоталітарних культів, у тому числі і «Свідків Єгови».

Хорватія море 2020 ціна