Абетка для початківців у духовному житті

  1. Тільки-но прокинешся, згадай про Бога, і ознаменуй себе хресним знаменням.
  2. Молитовне правило, яке в тебе є, не залишай, і ним починай день.
  3. Протягом дня, при кожній роботі, молись короткі молитви. Молитва – це крила душі; молитва робить душу престолом Бога.
  4. Щоби Бог почув молитву, треба молитися не кінчиком язика, а серцем.
  5. Ніхто, хто оточує тебе, нехай не залишиться вранці без твого щирого привітання.
  6. Не покидай молитви, коли ворог дає байдужість; хто змушує себе до молитви при сухості душі, той вище від того, хто молиться зі сльозами.
  7. Новий Завіт треба знати розумом і серцем, повчатися з нього постійно, незрозуміле не пояснювати собі самому, а читати святоотцівське пояснення чи питати роз’яснення отців своїх духовних.
  8. Воду святу  зі спрагою освячення душі і тіла не забувай пити.
  9. Привітання Цариці Небесній: «Богородице Діво, радуйся…» промовляй часто, або хоча б на кожну годину.
  10. У вільний час читай писання східних отців – вчителів духовного життя, а якщо в тебе немає, то настійливо проси у того, у кого є.
  11. У спокусах і напастях промовляй більше псалтир і читай молебний канон Пресвятій Богородиці: «Море пройшов немов сушу…». Вона бо у нас єдина Заступниця.
  12. Коли демони метають в тебе стріли свої, коли гріх наближається до тебе, то співай піснеспіви Страсного Тижня і Святої Пасхи, читай канон з акафістом Найсолодшому Ісусові Христові, і Господь визволить тебе з кайданів мороку, скувавших тебе. Взивай також до Пресвятої Богородиці і Ангела-хоронителя. Читай багаторазово: «Богородице Діво, радуйся…»
  13. Якщо не можеш співати і читати, то в хвилини боротьби, згадуй ім’я Ісусове, стій твердо і зцілишся плачем своїм. Якщо навіть не вловлюєш змісту слів Ісусової молитви, все-одно повторяй, демони розуміють і утікають.
  14. В посний час дотримуй посту, але знай, що Богу угодно стриманість не тільки живота, але і стриманість вух, очей, язика, а також стриманість серця від пристрастей.
  15. Людина, починаюча духовне життя, повинна пам’ятати, що вона хвора, розум у неї знаходиться в блуді, воля більше схильна до зла, ані ж до добра, і серце перебуває поза чистотою від постійних пристрастей, тому на початку духовного життя все повинно бути направлено для придбання духовного здоров’я зі смиренністю.
  16. Духовне життя є постійною невгомонною війною з ворогами за спасення душі. Ніколи не спи душею, дух твій повинен бути бадьорим, безнастанно на допомогу у всякій боротьбі клич Спасителя свого, Божу Матір і Ангела-хоронителя.
  17. Бійся погодитися на гріх і з’єднатися з гріховними помислами, навіюваними приступаючим до тебе ворогом. Той що погодився, вже сотворив те, про що є думка. Якщо ти піддався в думці, то сокруши серце і покайся, а ворог буде тобі внушати: «Ти вже згрішив помислом, сотвори гріх на ділі». Ти ж відповідай духовному вбивці: «Перед Богом моїм згрішив, перед Ним і покаюсь. А ти хто такий?»
  18. Пам’ятай, Бог бажає твого спасіння, і все для цього зробив, тому щоб загинути треба бути недбайливим.
  19. Постійно проси в Господа: «Страх Твій вклади в моє серце». О, блаженний той, хто має постійний страх Божий.
  20. Ціле серце, без залишку, віддавай Богу, і відчуєш рай на землі.
  21. Віра твоя повинна скріплюватися постійним звертанням до покаяння і молитви, а також спілкуванням з людьми глибокої віри.
  22. Заведи собі поминальник, і запиши туди всіх тих, хто тебе ненавидить і ображає, а також страдальників нашого часу і тих, за яких нема кому молитися, і щоденно поминай їх.
  23. Шукай постійно і неустанно діл милосердя і любові страждущої. Без цих діл неможливо догодити Богу. Будь сонцем для всіх, милість вище всіх жертв.
  24. Без невідкладної необхідності нікуди не ходи, не суєтись і вдома. Прагнення до багатства, надмірна суєтність – пасткам ворога для нашого часу.
  25. Якомога менше говори, смійся, надмірно цікався та байдикуй.
  26. Ніколи не перебувай без роботи, празники церковні і недільні дні почитай виконуванням діл Божих, а не гріховними веселощами чи святкуваннями.
  27. Люби своє усамітнення.
  28. Всі обра?зи терпи спочатку мовчки, потім упокоренням, а потім молитвою за неприятелів.
  29. Найголовніше для нас – це навчитися терпіння і смирення. Смиренністю ми переможемо всіх демонів, а терпінням переможемо пристрасті, нападаючі на нашу душу і тіло. Просячи в молитві смирення, ми просимо, щоб Бог допустив якійсь людині нас упокорити. Смирення і любов до ворогів не прийдуть самі собою. Їх треба виробляти, правильно зносячи всі докори і приниження.
  30. Не показуй на молитві твоїй, нікому окрім Бога, своїх сліз і ревності до спасіння.
  31. До священика стався як до Ангела, Благовісника, посланого обрадувати тебе і принести тобі визволення.
  32. Поводься з людьми так само уважно, як зі спадкоємцем Великого Царства, але і так обережно, як з вогнем. Пам’ятай слова Спасителя, що все, що ти робиш ближньому своєму, робиш Йому Самому. В ближньому наше спасіння або загибель.
  33. Всім і все прощай, всім співчувай у їх стражданнях.
  34. Не дбай тільки за себе, як курка за яйце, забуваючи за ближнього.
  35. Хто шукає тут спокій, в тому не може перебувати Дух Божий, в ньому нема любові до Бога і ближнього.
  36. Безнадія і неспокій находять від недостатку молитви.
  37. Завжди і всюди взивай на допомогу свого Ангела-хоронителя. Його допомога приносить в душу мир, а від лукавого – неспокій духа, хоча би помисли і здавались нам правильними.
  38. Зберігай завжди плач сердечний над своїми гріхами. Коли висповідаєш їх і запричастишся Святих Христових Тайн, то радій тихо за визволення.
  39. Немічність і недоліки знай тільки свої, а чужих дуже оберігайся. Не губи себе осудженням інших, бо той, що осуджує – антихрист. Один суд Божий, інший – людський. Над немочами інших плач, щоб не загинули навіки. Плачучий над собою не осуджує інших, а любить їх, бажає їм, як і собі, вічного спасіння.
  40. Не вір яким-небудь, навіть добрим, побажанням своїм, перш ніж схвалить їх досвідчений духівник. Не вір своєму серцю, перевіряй себе писаннями східних святих отців.
  41. Кожен вечір сповідуйся Богу з усіх своїх гріховних вчинків, слів і помислів, бувших протягом дня. Раніше в монастирях послушники розповідали старцю свої помисли.
  42. Перед сном мирись з усіма від всього серця.
  43. Не повинен розказувати сни іншим і самому вірити в них. Не одноразово диявол обманював і навіть зводив тих хто вірили в свої сни.
  44. Засинай з хресним знаменням і Ісусовою молитвою.
  45. Нічна молитва дорожча за денну.
  46. Не втрачай зв’язку зі своїм духовним отцем.
  47. Благодари Бога за все.
  48. Себе потрібно ділити завжди на себе і на ворога: уникай усього, чого хоче твій внутрішній ворог.
  49. Внутрішня скорбота за всі свої гріхи спасительніша від всіх тілесних подвигів.
  50. Нема кращого і милішого слова на устах наших, ніж «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного. Господи, спаси мене грішного».
  51. Полюби всі устави церковні і наближай до них своє життя.
  52. Звикни завжди і уважно слідкувати за собою, в особливості за своїми внутрішніми почуттями. Особливо через них в душу входить ворог. Уважно слідкуй за своїми помислами.
  53. Коли пізнаєш слабкість свою і безсилля у творенні добра, то пам’ятай що не сам ти спасаєш себе, спасає тебе Спаситель твій Господь Ісус Христос.
  54. Непохитною повинна бути твоя віра, бо лютий ворог не спить, стереже кожен твій крок. Але Бог любить мужню душу, яка завжди уповає на Нього.
  55. Ніхто не йшов на небо, живучи літепло.
  56. Нас наближають до Бога скорботи, труди і немочі; не нарікай на них і не бійся їх.
  57. Якомога частіше, з умилінням і сокрушеним серцем причащайся Святих Тайн Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа. Живеш ти тільки ними.
  58. Ніколи не забувай, що смерть може викрасти нас кожної хвилини, не забувай, що скоро Суд і відплата. Пам’ятай, що ти завжди знаходишся в присутності Бога і під всеви?дющим оком Його.
  59. Пам’ятай ще і про те, що приготував Господь тим, що люблять Його і зберігають заповіді Його.
  60. Прочитуй цю абетку, хоча б раз в тиждень.