В небесних висях слухають уважно,
Ніщо повз їх увагу не мине,
Та доки тут ми – прагнемо одне,
Згораючи в розвагах легковажних,
Випалюючи чварами нутро,
Я вже іду,
Здіймаючи угору
Незримі крила, прагнучі увись,
Підношу погляд в небо неозоре,
Де янгол білий крилами огорне
Мене колись…
А ти будуй
Свій Храм
Допоки тут –
Не варто зазирати
За грані ті, людині незбагнені.
Допоки кров тече по наших венах
Ми рвемо ґрати
Облуд потворних і йдемо' крізь
Молодість наша не вічна.
Вічна лише душа.
Просиш: „Пробач, Ісусе”
І не даєш відкоша
Намірам і спокусам,
Що на дно пекла ведуть.
Молиш: „Пробач, Ісусе”
Воскресінням Христа омиваємо душі безсилі,
Що блукають у темряві, у лахмітті, у бруді гріхів.
Вже Христос відкупив нас від кари небесної нині.
Він помер на
Перед Богом мама на колінах,
Щирим серцем молиться вона
І горить незмінна і нетлінна
Віра - непідкупна і міцна!
Ця молитва небо відкриває,
Ця молитва рветься в Небеса,
Бо любов Господня в
Молисъ, мій друже, кожної хвилини,
Не вибирай для цъого днини чи години,
Молисъ всяк час: коли у серці радістъ чи тривога,
Усе неси перед лице
Бог і цар на всій землі нині нам родився,
Де бедлята й пастушки - він на світ явився.
Не в палаті дорогій і не в царських
Там, над Вифлеємом,зірка заісвітилась,
У яскині вбогій, там Дитя родилось,
Пречиста Марія дитятку радіє,
Тулить до серденька Бога і Месію.
А Йосип в яскиню в'язку
Маленький,Ісусе,святеє Дитятко,
Вся наша надія,у Тобі хлопчатко.
Стою на колінах і щиро молюся,
Щоб жити з Тобою,у Божому Дусі,
Щоб люди,по світу, пізнали Дитятко,
Щоб
Стань для мене берегом надії,
Пристанню любові і тепла.
В будні від турбот мене зігріє
Ніжності молитва пломінка.
Пізньою вечірньою зорею
І коли світає
Унебі зіронька іскриться,там за містом,щось коїться
Привела нам Діва нині, Дитя-Бога у яскині.
З Божих уст усмішка сяє,а Ісусик нас питає:
Чи любов у серці
Осанна Вовишніх співають Ангели,
І радість у душах людей виграє
Ми Бога у яслах убогих зустріли
У кожному серці Месія вже є!
Колядки, вертепи, різдвяні
З Різдвом Христовим всіх вітаю,
Кого я знаю і не знаю.
Усіх, хто десь у чужині,
І тих, хто в любій стороні
І тих, хто
Свят-вечір тихо землю огорта…
З усіх доріг ми спішимо до хати,
Де на столі вечеронька свята,
Де, слава Богу, є кому чекати.
Як зійде Вифлеємськая