Притча В монастирі молодий парафіянин побачив знайомого старенького монаха. Бесіда тривала недовго. Отець запитав:
- Ти був у сповіді?
- Отче, та я ще не помираю! – відповів той.
- Це - добре, може, дасть Бог, і жити будеш довго. Ходи-но зі мною, я тобі щось покажу.

Зайшли на місцевий цвинтар.
- Дивися, - вказав на один з надгробків - ось цей хлопчина розбився в ДТП, був ще зовсім молодий. А отой, - підвів його до гробу, що поруч, – загинув при невизначених обставинах. Далі, - тут взагалі ще дитина, а ось тут похований чоловік біля сорока років – тромб. Я коли пройшовся по кладовищі, то жодного старця не побачив. Хіба вони збиралися помирати?

Будьмо повсякчас, будь-якої миті готові до зустрічі з Богом, бо людина – смертна. І це, як казав відомий драматург та письменник Михайло Булгаков, ще - півбіди. Погано те, що «вона іноді раптово смертна - ось в чому фокус. І, взагалі, не може сказати, що буде робити цього вечора»…

Аудіо слухайте тут: Притча "Екскурсія цвинтарем"

Відео дивіться тут: Відеопритча "Екскурсія цвинтарем"

Для Християнського порталу КІРІОС Юлія Головчин "Притчі"

Малюнок: Юлії Головчин

ТОП статей читають:

жовт. 15, 2019 114

Дерево турбот