спаси і сохраниЄ три місця, про які потрібно пам'ятати кожному християнинові:

- Місце, де багато плачуть;
- Місце, де завжди плачуть;
- Місце, де ніколи не плачуть.

Місце, де багато плачуть, - це наша земля. Плачуть маленькі діти, котрі тільки з'явилися на світ; плачуть молоді і старі від хвороб, від серцевої муки, від гріхів своїх і чужих; в сльозах народяться, в сльозах проживають свій вік і в сльозах помирають. Підіть на цвинтар, подивіться, скільки там могил - і кожна обмита сльозами, і який час висушить ці сльози? Звідки цей плач? Де його початок? - Він почався при вигнанні з раю наших прабатьків: плакали Адам і Єва - тепер плачемо ми, спадкоємці їхнього гріха, прибульці і мандрівники на цій землі.

Місце, де завжди плачуть, у Св. Письмі називається пеклом. Господь каже, що там крик, і плач, і скрегіт зубів. Уявіть собі похмуру підземну темницю, найглибшу прірву - безрадісне місце плачу і жахливу піч вогню невгасимого і подивіться на закритого там, що горить у полум'ї, грішника!

А в раю ніколи не плачуть. Тут одна тільки благодать, одна тільки радість і ликування, тут немає ні хвороб, ні сліз, ні зітхання, а лише блаженне життя нескінченне з люблячим Богом.

Ми на землі живемо між раєм - де вічна радість святих, і пеклом - де вічні муки грішників. Земля для нас - тільки проміжний пункт, готель, з якого ми ось-ось вийдемо. У яку годину Господь покличе нас до відповіді? Цього ніхто не знає. А Він сказав: "У чому застану, в тім і суджу".

Все залежить від нас самих. Бог дав нам вільну волю, і ми можемо направити її або до добра, або до зла, зібрати добрий багаж або поганий. Адже і рай, і пекло починаються тут, на землі, - починаються в нашому серці.