Бог наділив живих таким даром, як опікою і допомогою померлим. Після смерті, душа потрапляє в чистилище, пекло чи рай. Але завдяки нашим молитвам, душі померлих можуть скоротити час перебування в чистилищі і потрапити до раю. Після смерті, людина вже не може помолитись за себе. Єдине, що залишається - терпіти муки за всі, навіть найменші, гріхи. Святий Бернард підкреслює це так: «Знайте, що після земного життя в чистилищi, стократно, до останнього сотика, мусите надолужити те, що тут опустили».
Саме сюди потрапляє переважна більшість людей. Водночас, чистилище не є покаранням за наші гріхи, а люблячим вогнем Божого милосердя, який очищує наші душі від всього злого і приводить їх до неба. Говорячи про різницю між пеклом і чистилищем, Святий Йоан Марія Віанней зазначав наступне: «Вогонь чистилища такий самий, як і вогонь пекла; різниця між ними полягає у тому, що вогонь чистилища — не вічний. Безумовно, лише обрані не потрапляють до чистилища, і страждання, які потрібно там пережити, перевищують нашу уяву». Щодня кожна людина здійснює безліч гріхів - бо для Бога, який є джерелом всього найдосконалішого, найбільш чистої та сильної любові, кожна маленька думка, слово чи вчинок, не сповнений добротою - це є відступ від Нього, нашого джерела світла і життя. Бог - як сонце, яке після смерті або світить і зігріває своїм теплом й любов‘ю на небі, або палить вогнем чистилища чи пекла. Навіть святі іноді потрапляють туди, оскільки кожна з наших душ є до певної міри грішною. Тому Ісус і каже в Євангелії від Марка: «Чого називаєш мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога.» Але якщо одні перебувають в чистилищі короткий час - години, дні, місяці, інші - роки, і в кожної душі, в залежності від провин, свій термін. Французький теолог і філософ отець Гаррігу-Лагранж так зазначив в своїй книзі «Життя вічне»: «Душі, які повністю уникли чистилища, мабуть, є дуже рідкісними. Серед добрих монахів, яких знала св. Тереза, лише троє завершили своє чистилище на землі.» Як саме молитись за померлих? Замовляти службу за померлих і ходити до причастя якомога частіше, не обмежуватись лише неділею, а, по можливості, хоча б іноді приходити до церкви і в будні дні, і перед причастям просити Бога, щоб Його тіло і кров полегшили муки чистилища померлим душам. Святий Єронім підтверджує: «Коли правиться Служба Божа, то з чистилища виходить багато душ.», а святий Бонавентура продовжує: «Жертвування св. Причастя за душi померлих є дуже їм пожиточне.» Ми також можемо давати пожертви, постити і робити добрі справи в імʼя померлих. Іван Золотоустий пише так про душі померлих: «Давайте допоможемо їм та вшануємо пам’ять про них. […] Але як, і яким чином? Молячись за них і благаючи інших молитися за них, постійно даючи милостиню бідним від їх імені.» Ще існує багато різних молитв за померлих і різних способів допомоги їм - Григоріанська служба, відпусти, відвідування цвинтаря і святої служби в спеціально відведені Церквою дні памʼяті померлих та ще ряд інших. На останок, памʼятаймо слова святого Франциска Сальського: «Через милосердя до померлих ми практикуємо всі діла милосердя. Церква заохочує нас допомагати душам у чистилищі, які своєю чергою рясно винагородять нас, коли увійдуть до своєї слави.»