Св. Павло: «Все мені можна, та не все корисне. Все мені можна, та я не дам нічому заволодіти наді мною. Їжа для живота і живіт для їжі. Бог же одне і друге знищить! Тіло ж не для розпусти, але для Господа і Господь для тіла. Бог же і Господа воскресив – та й нас воскресить своєю силою. Хіба ж не знаєте, що тіла ваші члени Христові?(…) Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1Кор 6,12-15;19-20)

Що Бог прагне нам тут сказати?

Ми з’єднуємось з Богом не лише духовно, але й через свою тілесність. Це важливо, бо так ми дозволяємо перебувати Духу Святому в нашому тілі, діяти в ньому, наповнювати серце миром, спокоєм, любов’ю.

Тіло не для розпусти, а для Господа. Ми не повинні керуватись нашими бажаннями, пристрастями. Адже найлегша форма самопожертви – підкорення наших тілесних інстинктів. Терпіння – це Божий Дар. Бог тебе завжди обдаровує такими чеснотами, щоб ти міг гідно наслідувати Його, не дивлячись на бунти, розчарування, і найстрашніше – спокусу.

 

Тут послух і покора повинні перемогти над спокусою, чи над не виваженим бажанням, бо ніщо не повинно збурити твій спокій, ніщо не повинно заволодіти над тобою, якщо ти хочеш бути чистим перед Господом.

Проте, чи завжди наш внутрішній голос здатний перекричати наші тілесні спонукання та слабкості? І я скажу вам, що – ні.

Ми бачимо, як у сучасному сьогоденні пропагують і приймають хибні теорії про те, що лібідо є основою усього психічного життя, а головною засадою життя є приємність, а не моральні цінності. І саме такі не правильні бачення нівечать нашу тілесність, бо ми цілком віддаєм себе руйнівній силі спокуси і тілесним інстинктам, відкидаючи далеко – далеко у свою підсвідомість правильні етичні бачення нашого життя.

Все мені можна, та не все корисне. Мусимо зрозуміти, що Бог нас ні в чому не обмежує, ні до чого не примушує, Він завжди залишає нам вибір. Господь хоче, щоб ми правильно роздумували над призначенням свого тіла, щоб не намагались розтратити своє тіло, як об’єкт зазіхань, і не засмічували його тими нуждами, без яких цілком можемо обійтись.

Адже все, що може принести кривду нашому тілі, а відтак і нам самим, Бог знищить. Не тому що хоче нас покарати, провчити, а лише тому, що любить нас і не хоче бачити, як ми руйнуємо себе, віддаючись згубному впливу поганих звичок, які багато людей розглядають лише, як спосіб «самовираження», чи проведення дозвілля. І все це тому, що бояться відстати від інших у «модному» відпочинку: секс, наркотики, алкоголь, бо не бачать в тому сорому, біди і того, що таким знищенням власного тіла, розуму ранять Господа.

І все тому, що не дивляться на такі згубні речі зі сторони етики моралі. Спробуймо ж віддати своє тіло в руки Бога, а не в руки розпусти. Таким чином освятимось і здобудемо довіру від Господа, Його милосердя, бо кожний цього потребує, навіть якщо і не визнає.

Анастасія Колосовська

 

ТОП статей читають:

жовт. 15, 2019 114

Дерево турбот