«Просіть і дастся вам; шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам» (Мт. 10,28).
Бажання у всьому наслідувати Христа є великою справою у здобутті милого для нас життя. Особливо таким життєвим шляхом тішиться Сам Господь. Адже Його труди приносять стиглі плоди тоді, коли людина черпає з Нього і безоглядно піднімає вітрила назустріч Вітру долі, куди нас не ніс би Він. Господь добре знає, що чинить з нами, бо «Він записав кожного з нас у Себе на долонях» (Іс. 49, 15-16). У кожного з нас є призначення, яке ми повинні втілювати, випускаючи корінці - де лишень можливо. Пробиватись промінням Сонця у найвужчі щілинки людського життя, нести світло Правди попереду себе. І все життя шукати, просити, стукати і до скону вірити…
Ми всі знаємо, що життя – це боротьба, подекуди жорстока і несправедлива, але з нами, впродовж цієї нелегкої битви, є Господь зі Своїм небесним леґіоном, Який підхопить тебе, коли ти падатимеш від болю, неспроможний будеш йти далі до бою. Проте, «коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною..» (Мт. 16, 24-25). Ми повинні жертвувати себе Богу, цілковито віддатися Його милосердю та волі, і тоді наш хрест важитиме менше, ніж могло б здаватись. Молитва дана нам для прохань, які ми звертаємо до Господа, і те, що ми просимо, неодмінно буде послано нам з Небес, оскільки Всевишній добре знає про всі наші нужди і потреби. Він назавжди осушить наше спрагле в любові серце, оселившись в ньому.
Все життя вчися, шукай Бога, і ти Його знайдеш. Зможеш Його знайти у своїх здібностях, у своєму покликанні, вчинках та прагненнях. Адже ми переконані, що прийшли саме від Бога, відтак не належимо лише до себе. Весь світ нам подарував Господь, усі його принади. Подумайте: таланти, якими нас наділив Всемогутній, - вельми цінні та багаті, варто їх лише вийняти на поверхню, але не тримати у глухих закутках внутрішнього світу. Таким чином ти віднайдеш Бога, бо Він тебе цим обдарував. Це - лише Його заслуга, а твоя місія - плекати той талант.
Освальд Чемберз (подорожуючий проповідник у США, Великобританії та Японії) казав: «Слухайте Бога, як Він вам велить, і тоді відразу відкриються наступні завдання. Бог ніколи не відкриє про Себе більше правди, поки ви не виконаєте те, що вже знаєте… Це розкриває вам радість справжньої дружби з Богом». Так ви пізнаватимете Бога все глибше та досконаліше, бо будете прагнути виконувати Його обітниці. І, без сумніву, Господь почує ваш поклик, побачить бажання вашого серця знайти Його і пройнятись Його Духом. "Втішайся в Мені і Я сповню бажання серця твого" (Пс. 37,4).
Нас може жахати висота вимог і ступінь самозречення, яких від нас очікують, проте без такої абсолютности немає спасіння, як писав Дж. Макдональд. І це насправді так… Недостатньо постукати у Господні двері, бо що ти скажеш, чого проситимеш, на що будеш готовий піти заради Христа? "Я можу зробити для тебе куди більше за те, чого просиш і що розумієш" (Еф. 3,20). Господь – Всемогутній, Його доброті нема меж, Його любов неможливо виміряти, чуда перелічити! Він - завжди поряд, готовий до спасіння твого, щомиті Він рятує тебе! Так, можливо, не кожен це розуміє, не відчуває, але насправді так і є. Бо для чого тоді Господь послав нам Свого Єдинородного Сина Ісуса, тільки для нашого спасення. «Якщо приймеш дар Мого Сина Ісуса, знайдеш Мене… (1Ів. 2,23)». Постукати у двері спільноти Святих з великою певністю власної самопожертви – неабиякий крок на шляху до праведности життя, а відтак - вічности. Носячи у серці такі благі наміри, можеш бути певним, що тобі відчинять, бо зрозуміє Спільнота чистоту твоїх намірів та думок.
Віра у Господнє чудо мусить наповнити сповна серця усіх нас, бо так ми і спізнаємо Господа, а Він обере натомість. «Багато бо покликаних, але вибраних мало» (Мт. 22,14). І жити мусимо так, щоб вибраним став кожний, хто здатний буде пролитись в Бозі, хто здатний буде смиренно зносити скорботи, подібно до Пресвятої Матері Божої, і дивитись на світ Їі чистими очима.
Господь завжди залишає нам вибір, маємо можливість самі обрати дорогу, але якою буде та дорога, – залежатиме вже від нас і Господа. Тому, ми до глибини серця повинні повірити у чистоту власних намірів щодо нашого наслідування Христа і прокласти стежку Правди поміж усіх людей, спасіння нашого ради!
Пресвятий Божий Душе, Своїм натхненням і провадженням дорогами нашого повсякденного життя допоможи нам, урешті-решт, успішно дістатися Неба!
Анастасія Колосовська