Петінг (англ. petting) – досягнення оргазму через збудження ерогенних зон в умовах двостороннього контакту без безпосереднього контакту геніталій. Спочатку петінг мав особливе поширення в тих країнах, де в силу моральних вимог і звичаїв високо цінували незайманість жінки. Навпаки: там, де суспільство толерантно ставилося до статевого життя, петінг був поширений меншою мірою. У багатьох середовищах це сприймають як найкращу форму отримання сексуального задоволення, за якої не можна завагітніти чи заразитися хворобами, що передаються статевим шляхом. Сьогодні, коли загрозою є також СНІД, у певних середовищах петінг залишається “safer sex” (надійний, безпечний секс).
Петінг практикують як у гетеро-, так і в гомо- зв’язках, чи то в чоловічих, чи жіночих. Петінг дає цілу гаму можливостей дотику ерогенних зон на тілі (притягальність цієї форми залежить від фантазії). Психологи схильні говорити, що це корисно для розвитку стосунків. Кажуть, що так, як молода людина через мастурбацію відкриває свою сексуальність, так через виявлену ніжність відкриває сексуальність іншої особи.
Л. Гридковець звертає увагу на те, що для подружжя петінг (пестощі та поцілунки) може стати фазою збудження, за якою йде природне еротичне єднання. Натомість фіксація на задоволенні недорозвинутою оргастичною формою спричиняє у жінки неспроможність надалі відчувати вагінальний оргазм[1].
Не можна, очевидно, позбавляти когось права виявляти прихильність і любов, однак це завжди має відповідати характерові стосунків, які є між особами. Ніжність, пестощі настільки допустимі, наскільки виражають правду, а не є брехливим вдаванням неіснуючих прив’язань. Їхня мета – привести до сексуального задоволення. Ці дії супроводжує еротична уява, для якої петінг – це підмінник сексуального акту. Врешті, мотивом петінгу буває інтенсивна мастурбація, в якій людина шукає постійно нових стимулів. Розглядаючи петінг з етичного погляду, слід пригадати все те, що було сказано про мастурбацію. Але, крім того, тут більшою мірою є спрямування на насолоду, яку приносить тіло партнера.
“Видається, що серед підлітків та молоді зростає кількість певних проявів сексуального характеру, які за своєю суттю мають тенденцію до сповнення (міжособових) стосунків, однак не осягають їхнього здійснення, бо це – прояви самої лише генітальности, які є моральним розладом, тому що вони поза межами подружнього контексту справжньої любови”[2].
Тому, якщо говоримо про потребу формування в особи психологічної зрілости і пов’язання сексуальности з любов’ю, неважко зрозуміти, що петінг не є тим, що служить добру особи, оскільки живить сексуальний егоїзм і домінацію сексуальних цінностей над цінностями особи; в ньому домінує пережиття приємности, а не справжня зустріч з іншою особою; сприяє виниканню залежности від мастурбації; зводить іншу особу до рівня об’єкту задоволення; цей “замінник” заборонених дошлюбних статевих стосунків часто доводить до статевого співжиття, коли “ситуація виходить з-під контролю”.
За матеріалами книги Галини Кришталь "Етика статевості та подружнього життя"
[1] Л. Гридковець. Світ подружнього життя, с. 72.
[2] Священна Когрегація Католицького Виховання. Виховні дороговкази в людській любові, № 96.