Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Про дошлюбну чистоту у світі, де пропагують вільний сексЗ усіх боків сучасна культура намагається продати нам свій продукт — каже, що ми не популярні, не круті і старомодні, якщо не хочемо рухатися вперед за бурхливим темпом 21 століття. Вона стверджує, що статеві стосунки — це супер, нічого кращого і бути не може, це всім подобається і треба жити моментом. Немає сенсу, говорять нам, чекати принца на білому коні чи принцесу в якомусь королівстві. Зірки розповідають, що їхні статеві стосунки розпочалися, вже коли їм було 13-14, і не слід слухати батьків, які нічого не тямлять в тому, наскільки життя змінилося. Ми читаємо, що мастурбація дуже корисна для здоров'я і чуємо, що порнографія є гарним способом розважитись. Слухаємо це все і намагаємось зрозуміти.

Багато підлітків задають собі питання — якщо всі довкола говорять, що мій вік — якраз період для того, щоб “це” зробити, чому я не відчуваю, що мені хочеться? Чому мені не імпонує ідея роздягатись в присутності когось іншого, навіть якщо ця людина мені дуже подобається? Чому інтимні стосунки виглядають якось непривабливо в порнографічних фільмах? Чи  готовий/готова я до статевих стосунків?

В цьому останньому питанні уже є відповідь. Це так само, як з коханням — якщо сумніваєшся — значить, не любиш. Якщо нема впевненості — нема готовності.

Чомусь часто говорять про те, що саме дівчина має берегти невинність. Ну а хлопець? Якщо ми будемо ігнорувати хлопців, самі дівчата довго відмовлятися не зможуть. Не зможуть, бо звідусіль чути — так роблять усі, це необхідний компонент стосунків. Просто не забудь про засоби, які допоможуть уникнути дітей і хвороб. Тільки це.

Взагалі, теперішня мас-культура скоріше тисне на хлопців, ніж на дівчат. “Що ти за хлопець, якщо не хочеш цього робити?”, “Це найкраще відчуття у світі, тільки спробуй!”, “Це вступ у доросле життя”, “Дівчата люблять хлопців з досвідом!”...

І з іншого боку — Церква, яка каже, що так неправильно, що такі дії суперечать християнській моралі і є гріхом, але на жаль, часто вона залишається тільки голосом волаючого в пустелі.

Є ще батьки, які або проти ранніх статевих стосунків, або кажуть, що спочатку потрібного зустріти того/ту, хто тебе справді любитиме, а потім починати статеве життя.

Сучасний підліток опиняється на роздоріжжі. Правду кажучи, воно не зовсім роздоріжжям і є. Це скоріше боротьба між тим, що нав'язує йому культура 21 сторіччя і його власним внутрішнім голосом, який не може легко і безперешкодно прийняти ці гарні, багатообіцяючі гасла. Всім хочеться мати хлопця чи дівчину. Тільки залишається питання “бути чи не бути”, відповіддю на яке в певний момент все-таки стане “бути”.

Я знаю тих, хто з дитинства кожного тижня ходив у церкву. А потім, з невідомих причин і обставин, припинив після підліткового віку.

Тут все складно і просто. Просто — якщо вже пройшов крізь все це і складно — якщо ще стоїш перед вибором.

Щоб було зрозуміло, потрібно написати декілька тез про статеве життя. Вони одразу прояснять дану ситуацію.

1. Статеві стосунки не зміцнюють взаємовідносини між хлопцем і дівчиною. Дуже часто вони їх псують. Далі поясню чому.

2. Якщо розпочати статеве життя до того, як будеш духовно й емоційно до нього готовим, можна почати неправильно його сприймати і відчувати психологічний дискомфорт, який перетвориться в моральну травму. Не ту травму, яка є очевидною, яку одразу помітно; просто бачити статеве життя як щось брудне, нечисте, аморальне. Спочатку почуття може бути незначним, але з часом ставати все сильнішим.

І не треба дивуватись, коли читаємо про чоловіків/жінок, що не відчувають задоволення від статевих стосунків або не хочуть їх мати взагалі, хоч раніше все, здавалось, було добре. Таке часто трапляється серед подружніх пар, навіть щасливо одружених. Це непопулярні теми, про які не зізнаються, і які не рекламують в підліткових фільмах. Навіть в драмах їх намагаються уникати. Тільки де-не-де на якомусь інтернет-форумі хтось зізнається у виникненні таких проблем. Але нижче ця тема буде розвинута більше, оскільки психологічне несприйняття статевості може набирати багатьох різних форм.

3. Набагато важливіше з ким, а не коли. Все суспільство чомусь вважає, що є певний час, коли потрібно почати зустрічатись і певний момент, до якого потрібно одружитись. З приводу цього можна було б написати окрему статтю.

Але, обмежившись лише цією, скажу: ми не повинні робити щось тільки тому, що “час прийшов”. Час для всіх різний. Ми думаємо, що керуємо своїм життям, що будемо шукати хлопця/дівчину, і він/вона з'явиться. А якщо ми одні, то це наша вина. Іноді це правда. Але досить рідко. Здебільшого наш час ще просто не настав. Постійний тиск з усіх сторін примушує нас робити помилки. Ми зустрічаємось з тими, до кого у нас мало почуттів, одружуємось, бо ми “в такому віці”, зрештою, ми робимо багато чого, про що потім шкодуємо. Тільки нікому про це не розповідаємо, а чекаємо, поки хтось інший зробить таку саму помилку, як ми.

4. Статеві відносини не є тим, що ми бачимо по телебаченню чи читаємо в журналах. Їх зображують як легкий спосіб отримати приємні відчуття, веселу розвагу,  або як щось звичне і буденне, фізичну вправу, яку мільйони людей роблять щодня і в якій нічого особливого нема. Нічим з цього вони не є. А головне — втрачають зміст без справжнього кохання.

Інтимні стосунки — тільки доповнення до любові, один зі способів її вираження. Для того, хто по-справжньому кохає, не матиме значення, будуть у вас статеві відносини взагалі чи ні. Кохання — це коли ви потрібні один одному навіть старими і зі зморшками, ледве рухаючись, проте достатньо вам обійнятись, як відчуваєте себе щасливими. Іноді можна почути таку фразу - “Доведи, що любиш — вступи в статеві відносини!”. Скоріше, все навпаки, — доведи, що любиш, не вступаючи в них. Коли любиш, здатний на усе задля цієї людини. Іноді все — не обов'язково героїчний вчинок на зразок стрибка з парашуту; це може бути просто обіцянка зберегти невинність до шлюбу. Ось історія одного хлопця:

“Рік назад я почав зустрічатися з дівчиною, яка була значно молодша за мене. Ми нестямно закохалися. Наші батьки дали нам певну свободу. Коли я приходив до неї додому, її батьки рано лягали спати, щоб залишити нас самих.”

“Це було чудово. Іноді ми були разом один-на-один цілих 6 днів на тиждень. Ми почали обніматись і цілуватись, і, зрештою, стали робити це постійно. Я почав ставати трохи зухвалим, і вона опиралась, але врешті піддалась через страх втратити мене. Одне ішло за другим, і, перш ніж ми зрозуміли, що робимо, ми зайшли надто далеко.”

“Ми говорили собі, що кохаємо один одного і, як тільки вона закінчить школу, одружимось, — тому яка різниця? Тоді однієї ночі в нас був жахливий скандал, і хоча він зовсім не мав жодного зв'язку з сексом, я знаю, що нічого б не трапилось, якби ми поводились правильно.”

“Одним словом, вона вдарила мене, і я вдарив її. Я ніколи собі цього не пробачив. Вона побігла додому і розповіла своїй мамі про ВСЕ, що між нами було. Можете уявити собі, що сталося після цього.”

“Я навчався в коледжі в той час. Я не міг зосередитись на навчанні. Я просто хотів лягти і померти. Врешті-решт, я знав, що мене відрахують, тому покинув коледж і вступив у військово-морський флот. Я побачив її на вулиці лише один раз перед тим, як пішов на початкову підготовку. Вона заплакала, і сказала, що досі відчуває до мене те саме, що й раніше, і що їй було шкода за зроблене, але було вже надто пізно.”

“Я віддав би усе на світі, щоб вона тоді не здавала позицій, а я — не був таким наполегливим. Кожна дівчина, яка думає, що повинна погодитись, аби втримати хлопця, є ненормальною. Я б залишився з нею, якби вона дозволила тільки тримати себе за руку.”

- Нещасний моряк

Чому статеві стосунки можуть зіпсувати взаємовідносини між хлопцем і дівчиною? Бо з ними важко зрозуміти — чому ця людина поруч з тобою: через кохання чи через інтимні стосунки. Навіть найкращі взаємовідносини можуть зруйнуватись з цієї причини. Може також з'явитись відчуття, що для того, кого ти любиш, матеріальний бік є важливішим за фізичний, навіть якщо це зовсім не так.

І навпаки, — дехто справді зустрічається більшою мірою через статеві відносини, ніж душу людини, її характер, те, ким вона є, хоч сам/сама цього не усвідомлює. Інтимна сфера все заплутує і ти вже не знаєш, що відчуваєш — кохання, закоханість, чи просто інтерес. Ти припиняєш розуміти, якими насправді ваші відносини є. Люди можуть бути разом протягом багатьох років і не знати, що весь час проводили не тим, з ким мали б. Ціна іноді буває значно вищою, ніж можна подумати. Розчарування завжди примушує платити, тільки добре, якщо Ви зрозумієте це, перш ніж зробите ще більші помилки.

“Я втратила невинність, коли мені було 15. Мій хлопець і я думали, що любили один одного. Але коли ми почали займатись сексом, це повністю знищило будь-яке кохання, яке ми мали. Я відчула, що він більше не хотів проводити час зі мною — він хотів проводити час з моїм тілом.”

- Аманда, студентка коледжу

Говорить 22-річний незайманий хлопець:

“Я бачив надто багато моїх друзів, які поривали після того, як їхні стосунки ставали фізичними. Коли користуєшся сексом надто рано, він блокує інші способи висловлення любові й може сповільнити гармонійний розвиток відносин.”

Проблема полягає в тому, що молоді брешуть, ніби статеві стосунки — це атракціон розваг, де все дозволено і просто. Сіли на карусель, покатались, пішли далі. Насправді це ніяка не розвага, а частина вас обох — де бувають і гарні, і погані моменти. Якщо ж їх робити без почуттів, то все перетвориться в механізовану дію, яка кожному з вас завдаватиме психологічної травми — хоча часто спочатку тільки на підсвідомому рівні.

Кеті, старшокласниця:

“У мене був секс з багатьма хлопцями, але я завжди була п'яною, тому це не мало значення. Тепер я розумію, що дала кожному з цих хлопців частину себе. Я не хочу більше цього болю. Я почну все з початку і не хочу мати сексу до одруження.”

Це важливо — зупинитись і сказати: для мене ще нічого не пізно. Були зроблені помилки, але краще припинити чинити їх, перш ніж я обпечуся ще сильніше.

Однак і це, і вистоювання проти настроїв суспільства потребує мужності. Мужності й довіри до Бога.

Говорячи про довіру до Бога, розповім і свою історію. Коли мені було 14, я пообіцяла собі, що не буду мати статевих стосунків до одруження. З часом я почала розуміти, що мені буде нелегко притриматись обіцяного.

Я не ходила на зустрічі молоді, які проводила наша церква, хоч не уявляла, де ще можна було б знайти хлопця, що погодився б зустрічатися зі мною без статевих стосунків. Це можливо, коли тобі 13, 14, 15, 16, думала я, але пізніше всі вважають безглуздям зустрічатись без них. Водночас я розуміла небезпеку закоханості, оскільки, скоріше за все, цей хлопець не поділятиме моїх поглядів.

Однак, коли мені було 13, 14-15, я вже два рази закохувалась в хлопців, правда, я їх не цікавила. Попри те, що це була лише закоханість, а не любов (вона, треба сказати, дуже подібна до любові, відрізняється тільки тим, що, в першу чергу, тобі дуже подобається зовнішність, а не душа), мені було все одно, що вони не звертали на мене уваги. Особливо мені подобався той, в якого я закохалась в 14 років і котрий навчався зі мною разом в школі. Просто бачити його кожного дня для мене вже було надзвичайним щастям.

Настільки сильним, що я і досі згадую ті роки як дуже гарний період мого життя. Але він ще гарніший тому, що просто закохавшись в цього хлопця, а не люблячи його, між нами ніколи нічого не було. Однак, продовжу свою розповідь.

Я не люблю обманювати себе. Негативне в житті християнина є таким же необхідним компонентом життя, як і позитивне. В стражданнях, сумних моментах Бог випробовує нас і намагається допомогти зробити правильний вибір. Тому я ні на що не нарікаю. Я подумала: “Якщо бути реалістом, я ніколи не знайду хлопця, що підтримає мій вибір. А якщо й знайду — не факт, що я його любитиму. Якщо ж я його любитиму — чи любитиме він мене?” Тобто, з таким розрахунком, я мала б назавжди залишитись сама.

Ця перспектива лякала мене. Чорні хмари смутку нависли наді мною і я не знала, що далі робити. Насправді, нічого робити я й не збиралась. Я не хотіла марних надій, які потім не виправдаються, тому просто підготувала себе до суворої реальності.

І тут, раптом, одного дня, я вирішила просто так зареєструватись на християнському сайті знайомств. Я тільки хотіла переконатись, що хлопці, які зустрічаються з дівчатами без статевих відносин, не є поодинокими, надзвичайно рідкими випадками. Просто мати маленьку надію, що їх трошки більше. Хоча сама я зустрічатися ні з ким не хотіла. Взагалі сайт був англомовний, тому я планувала покращити своє знання англійської мови. Я написала кільком хлопцям, й перший (і єдиний), хто мені відповів, був хлопець з Канади, для якого французька була рідною, але він також розмовляв англійською. Думаю, решту Ви здогадались... може, й ні. Спершу ми подружились, розмовляючи на різні теми про особливості наших країн. Але згодом ми зрозуміли, що наше спілкування сильніше за дружбу. Насправді ми полюбили один одного, і хоча зовсім не планували одружуватись, хотіли кожну мить життя проводити разом. А саме цим шлюб і є. Тому ми одружилися і щасливо живемо удвох. Щодо статевого аспекту — він погодився навіть не з релігійних причин, а просто через повагу і любов до мене. Що я зовсім не передбачала, і раніше навряд чи б повірила.

Я не хочу казати, що моя історія — це правило. Бо це зовсім не так. У кожного історії різні. Але якщо Ви готові вкласти свою долю в руки Бога, вирішивши вистояти до кінця, знайте, що Він Вас не полишить!

Вероніка Нельчак