Роздуми богослова про те, як бути пасторальним працівником з опіки над сім’ями?Пасторальна праця у християнських спільнотах, передовсім, асоціюється з відповідальністю душпастирів – пресвітерів та дияконів, які у співпраці зі своїм єпархіальним єпископом несуть служіння християнської опіки над сім’ями та окремими особами.

Християнська турбота про добро людей виражається у різних видах пасторальної праці: підготовці до хрещення, приготуванні до шлюбу, катехизації, уділенні різних святих таїнств, духовному супроводі у різних життєвих ситуаціях тощо. У цій праці миряни – спеціалісти з різних галузей – беруть активну участь як помічники свого душпастиря – пресвітера.

Саме духовний характер пасторальної праці, тобто залучення духовних цінностей та засобів Божої благодаті (таїнств, церковної молитви й благословення), відрізняє її від соціальної праці, психологічного консультування, вузькоспеціалізованої допомоги людині у кризових ситуаціях.

Так, пасторальна праця базується, по-перше, на християнському культі богопоклоніння, звідки черпає сили й натхнення, а по-друге, скерована до соціального життя у спільноті (так званої «літургії після Божественної Літургії»).

Служіння пасторальних помічників не зводиться лише до запланованого списку завдань і обов’язків, але передбачає свободу творчих підходів до зустрічі з людиною, сім’єю, відкритість до Божої співдії у тій праці. Тому такі помічники душпастирів повинні бути людьми молитви.

Пасторальне служіння – це передусім дар Божий, покликання до праці, а вже потім – фахова діяльність, яка передбачає наявність необхідних знань і навичок. Душпастирі покликають мирян до служіння у своїх пасторальних командах і центрах, і не лише оголошують про їх призначення, але й святкують таке покликання на служіння у контексті християнського богослужіння, щоб показати глибший християнський й спільнотний контекст їхньої праці. 

Які загальні очікування щодо того, якими повинні бути пасторальні працівники?

1.Пасторальний працівник покликаний бути, передовсім, носієм і ретранслятором Божого миру

  • Дар Божого миру – це найбільш потрібний духовний дар для людини ХХІ-го століття. Божий мир містить у собі усе, що дарує Христос як Спаситель, а саме: умиротворення, душевний спокій, духовне здоров’я, цілісність людської особистості, гармонію тіла та душі, примирення з Богом і людьми, радість.

 Пасторальні працівники допомагають іншим засвоювати дар Божого миру, що передбачає проходження процесу духовного зцілення та вирішення актуальних життєвих проблем: сімейних криз, подружніх проблем, викликів батьківського виховання тощо. Працівники випромінюють справжнє християнське ставлення до свого ближнього.

2.Пасторальний працівник – це будівничий культури гостинності у своїй християнській спільноті

  • Християнин – це людина, яка має відкрите серце до ближнього. Пасторальні працівники допомагають душпастирям творити культуру гостинності, відкритого спілкування, спільнотного простору, до якого хочеться належати. Цей простір стає видимий завдяки різним подіям (святкуванням, реколекціям, сімейним вікендам), а також особливій культурі богослужіння, де пам’ятають про особисті молитовні прохання й потреби кожного. 

3.Пасторальний працівник – це будівничий «цивілізації любові та пошани до людського життя»

  • Сучасна людина потребує автентичного свідчення християнського життя: особистого чи сімейного. Саме тому пасторальні працівники покликані бути носіями християнських цінностей тими, хто свої світоглядні переконання демонструє реальними вчинками любові й пошани до людської гідності кожної народженої чи ненародженої особи.

 Пасторальні працівники – це особи, які вміють виявляти турботу про інших, співчувати людям, допомагати вирішувати їх проблеми. Людина, яка є байдужою до чужої проблеми, не може стати пасторальним працівником.

Пасторальний працівник – це людина, яка готова крокувати поряд з людиною у кризі, підтримувати її, скеровувати у правильному напрямку, залишаючи людині право свобідного вибору.

Сучасна людина потерпає від гострого почуття самотності, тому залучення людей у життя церковної спільноти, особисте спілкування з пасторальними працівниками є рішенням тієї проблеми.

4.Пасторальний працівник – це спеціально вишколений фахівець для допомоги своєму душпастиреві

  • Душпастирське служіння пресвітерів та дияконів сьогодні потребує все нових знань та навичок у різних сферах: фінансовій, психологічній, медичній, соціологічній, рекреаційній, організаторській, сфері соціальної роботи тощо.

Духовенство потребує добре вишколених працівників, які вмітимуть організувати різні служіння у своїх спільнотах: психологічного консультування, катехитичного навчання, передшлюбної підготовки, навчання методам природного планування сім’ї, фінансової діяльності, соціальної роботи і харитативної допомоги потребуючим, організації масових заходів тощо.

Важливо, аби кожен пасторальний працівник володів базовими навиками спілкування, слухання, вирішення конфліктів, духовного супроводу та заступницької молитви, дисциплінарними навиками дотримання етичних норм у пасторальній праці з різними категоріями людей.

5.Пасторальний працівник – це церковний служитель, який, по-перше, служить Богові та людям, а, по-друге, шукає сповнення своїх актуальних потреб

  • Пасторальний працівник – це особа, яка, з одного боку, сповняє волонтерське служіння у своїй парохіальній спільноті, а з іншого, - заслуговує на певну фінансову підтримку з ресурсів своєї парохії чи єпархії. Праця таких помічників душпастиря є безцінною, тобто її не можна виміряти у грошовому еквіваленті, бо йдеться про духовні потреби та вічне спасіння людей.

Актуальні пропозиції

Особи, які відповідальні за приготування молоді до шлюбу та сімейного життя, або працюють з родинами на парохії чи у спеціальних центрах передшлюбного приготування, – це пасторальні працівники, які допомагають пресвітерам налагодити душпастирську працю з молоддю та сім’ями. Ці працівники також потребують здобути певний вишкіл та пройти християнську формацію у своїх християнських спільнотах. Інтситут родини та подружнього життя, який функціонує при Українському Католицькому Університеті, розробив навчальну сертифікатну програму для таких працівників під назвою «Покликані до любові», яка стартує 3 жовтня 2018 року. Навчання охоплює п’ять тематичних блоків, а саме: богослов’я подружжя та сім’ї, канонічне та цивільне сімейне право, біоетику, сімейну психологію та відповідальне батьківство. 

Вишколені працівники зможуть ділитись своїми знаннями та навиками, допомагючи душпастирям організувати сімейні реколекції, вікендовий відпочинок з духовною програмою, одноденні родинні свята, літні сімейні табори, або вестимуть молитовні групи для сімейних пар, програму катехизації, чи відкриють кабінет сімейного консультування. Вони також зможуть допомагати в організації сімейних християнських товариств. Загалом сімейні пасторальні працівники будуть допомагати пресвітерам розбудовувати працю з сім’ями на парохіальному, деканальному і єпархіальному рівнях.

Автор: Ігор Леньо

Християнський портал КІРІОС за матеріалами family-institute

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ