Фатіма

Фатіма — містечко в Португалії з населенням 10 302 мешканців (2001),  за 150 кілометрів від Лісабону, всесвітньо відомий центр паломництва, найбільший після Ватикану релігійний центр. Тут 13 травня 1917 року троє дітей (Люсія, Жасінта (Jacinta) і Франціско (Francisco), що пасли вівці побачили Діву Марію. Матір Божа з'являлася перед ними 6 разів  з травня по жовтень і через дітей (а тільки вони могли бачити Діву Марію) передавала людям свої пророцтва: про обидві світові війни, створення комуністичних режимів, і третє, секрет якого Ватикан відкрив лише 2000 року. Воно інтерпретується як замах на життя Папи Івана Павла ІІ у травні 1981 року, коли понтифіка ледве не вбив турецький екстреміст Алі Агджа.

Папа тричі відвідував Фатіму – у 1982, 1991 і 2000 роках. Під час свого останнього візиту він зарахував до блаженних двох інших дітей, які померли молодими.

Ми також вирішили відвідати це чудодійне містечко у Португалії. 31серпня десь біля сьомої години зранку в неділю ми приїхали до Фатіми. Бог благословив, що ми на 10–ту годину мали і святкову недільну Божественну Літургію у Греко–Католицькому храмі, який знаходиться у готелі «Domus pacis» ( « Дім миру » ), де ми проживили 4 дні. Це є християнський готель, керівником якого був о.Євген Колосок з України. Потім мали екскурсії по Фатімі, ходоли до центральної базиліки в якій знаходяться мощі діточок, яким з’явилася Пречиста Діва Марія. Молилися на їх гробі у базиліці, потім на місці з’яви Богородиці. Молилися і просили Божих ласк, прощення провин як власних, так і провин рідних та благословення для нашої неньки України. Ввечері молились на Вервиці і співали « Ave, ave, ave Maria ».

Другого дня з Фатіми вирушили до містечка Назаре на Атлантичний океан, щоб відпочити духовно і тілесно. Захоплююче видовище справжніх океанських хвиль, пейзаж океанської феєрії переповнював мене позитивними емоціями та адреналіном. Це прекрасно!!!

Та час проходить непемітно та дуже швидко і, нажаль, нам потрібно було вже вирушати далі в нові  відомі європейські міста. І з Богом виїхали в дорогу…

Автор: Юрій Ясеницький