Мультфільм: "Відпустове місце Глиняни"

Глиняни – колись відоме, а тепер призабуте відпустове місце.

Церква Успіння – давня-предавня: звели її наприкінці XV століття. Дерев’яна, малесенька…

На Свят-вечір, коли матері готували кутю, на церковному подвір’ї гралися діти. Вони помітили, що у храмі наче палахкоче полум’я. Не роздумуючи, кинулись до паламаря: “Церква горить!”. Коли паламар відімкнув церкву, побачив – ніде не горить! А спалахи світла – від запрестольного образу. Він палахкотів і мінявся, сяяв то сильніше, то слабше, але все горів та горів… Люди, почувши тривожне бамкання дзвону, чимдуж бігли до старої церкви збентежені: що ж сталося? А заходячи у храм, бачили: сталося чудо! 

Три тижні вигравав сяйвом старий образ. Тоді приходило і приїжджало багато людей. Всі стверджували очевидне: явне чудо.

По трьох тижнях сяйво згасло. Очам відкрився новий, незнайомий образ Розп’яття – так, очевидно, він виглядав, щойно закінчений іконописцем. Ані сліду від часу! Свіжозолочене різьблене тло, майстерно прописана фігура Христа…

А незабаром до відновленого образу потягнулись, не лише щоб глянути на ікони. Скоро рознеслася звістка, що чудо відбувається вже не з образом, а довкола нього. Впродовж наступних трьох років тут сталося близько 3 тисяч Господніх зцілень.

Звичайно, про дивовижне відновлення образу відразу було повідомлено в Рим. Папа Пій ХІ коронував ікону, а також установив проведення у храмі аж п’ятьох відпустів: у дні Вознесіння Христового, Пресвятої Євхаристії, Різдва Івана Хрестителя, Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста.