Монаший хор Свято-Успенської Унівської Лаври - Обятія Отча

Мова: церковно-слов'янська (з українською вимовою)

Формат: mp 3

Бітрейт: 320 кбіт/с

Розмір: 148 мб

Рік: 2006

Піснеспіви пори Великого Посту та Великого Тижня, представлені у виконанні монашого хору Свято-Успенської Унівської Лаври, віддзеркалюють одну дуже вагому особливість східнохристиянської духовості, яку успадкувала й Україна. Тут, в богослужбових текстах, обрядах, мелодиці, естетиці бачимо постійне переплітання і перегук двох різноспрямованих психологічно-духових наголосів.

З одного боку, це наголос на людській слабкості, схильності до гріха, одним із наслідків якої є уникання людиною Бога, боязнь одверто поглянути в обличчя Божій правді, яка єдина може висвітлити внутрішню правду людини. Ось як це висловлено у псалмі: "Говорить грішник у серці своїм: немає. Бога...". Тому час Великого Посту можна назвати часом перестороги, кількатижневим нагадуванням про Божу присутність: "Ось Молодий гряде опівночі, і блажен раб, якого Він знайде в чуванні: недостойний, знов же, той, якого Він знайде оспалим". Головне послання Великого Посту, всіх його богослужінь, обрядів, піснеспівів, поклонів - звернути обличчя заблудлої людини до Бога, єдиного істинного ліку і спасіння. Звернення до Нього душі, зраненої гріхом, може бути болісним, адже дуже багато нечистого встигає в ній відкластися, дуже твердий шар нечулості утворюється навколо відверненого від Бога серця. Промінь Божого світла, який розтинає цей шар, цей морок, може бути навіть нестерпним, але біль цей буде вже благим, лікувальним. Падіння, грішність, відчай людини, як також її надію на спасіння й Боже милосердя, у предивних за красою й глибиною тропарях і стихирах висловив велетень східнохристиянської духовості та поезії св. Андрей Критський - не тільки у відомому "Великому  покаянному каноні", але й в інших богослужбових текстах. Однією з перлин церковної поезії, приписуваних св. Андреєві, є сідален "Обятія Отча", що співається на Утрені в неділю Блудного сина. У ньому теж чуємо перегук болю і надії: "Обійми Отчі відкрити мені поспіши, блудно моє пройшов я життя, на багатство невичерпне поглядаючи щедрот Твоїх, Спасе; нині зубожілим моїм не погорди серцем, бо Тебе бо, Господи, з умилінням кличу: согрішив я, Отче, на небо і перед Тобою, спаси мене". Для монахів цей піснеспів має особливе значення, адже саме він співається під час обряду монашого постригу. Покаянним духом пройняті також такі піснеспіви, як "На ріках Вавилонських" чи "Не отврати лица Твоєго". З іншого боку, у великопісних наспівах відчувається велика світлість, справжнє просвітління душі, надзвичайна духова прозорість, яка робить Великий Піст часом "весни душі" - так говорять про цю пору літургійні тексти. Одночасну присутність двох наголосів, двох настроїв - страждання і пасхального просвітлення - відчуваємо в піснеспівах Великого Тижня. Зосереджуючи нас на Господніх Стражданнях, на їх смуткові і жахові, церковна поезія і обрядовість веде водночас до світла Воскресіння. Адже приготування до зустрічі з Воскреслим Господом -це і є наше найголовніше завдання під час посту. Зустріч ця настане у Пасхальну Ніч - тоді на грецькому Сході священик або архиєрей стає з запаленим світильником у святих дверях і виголошує слова, які передають дух усього посту і Страсного Тижня, всього людського очікування на Господа: "Прийдіте, прийміте світло від Невгасимого Світла і цілуйте Христа, воскреслого з мертвих".

1. Обятія Отча (Сідален по 3 пісні канону на утрені в не. Блудного сина Львівський Ірмологіон)

2. На ріках Вавилонських (Ірмологійний наспів з Підкарпаття)

3. Да ісправится (Піснеспів зі Служби Преждеосвященних Дарів. Київський наспів)

4. Нині сили (Піснеспів при перенесенні Св. Дарів на Службі Преждеосвященних )

5. Вкусіте і видіте (Причастен на Службі Преждеосвященних Дарів)

6. Не отврати лица Твого (Прокімен великий, глас 8. Львівський Ірмологіон)

7. Кресту Твому (Піснеспів з Хрестопоклонної Неділі)

8. Взбранной Воєводі (Кондак Акафістової Суботи, глас 8)

9. Нині сили (Наспів з Львівського Ірмологіона)

10. Анафора на Літургії Св. Василія Великого (Наспів галицький з Гласопіснця о. Ісидора Дольницького)

11. Тебі радується (Наспів галицький з Гласопіснця о. Ісидора Дольницького)

12. Άζιον ‘εστίν(Достойно єсть, глас 8 наспів грецький)

13. Вечері Твоєя Тайния (Піснеспів з Літургії св. Василія Великого у Вел. Четвер)

14. Се Жених гряде (Тропар утрені у Вел. Понеділок, Вівторок і Середу. Львівський Ірмологіон)

15. Єгда славнії ученици (Тропар утрені у Вел. Четверга і Утрені Страстей. Львівський Ірмологіон)

16. Тебі удіющагося (Стихира на винесення плащаниці, глас 5. Львівський Ірмологіон)

17. Прийдіте ублажим (Стихира з Єрусалимської Утрені у Вел. Суботу, глас 6)

18. Не ридай Мене Мати (Ірмос 9 пісні канону Єрусалимської Утрені у Вел. Суботу, глас 6)

19. Да молчит всякая плоть (Піснеспів  Великого Входу на Літургії Великої Суботи. Львівський Ірмологіон)

20. Да ісправится (Наспів з Львівського Ірмологіона)

21. Λευτε λάβετε φως(Грецький наспів перед початком Воскресної Утрені)