Преосвященний Владика Василій благословив вербу у день свята Славного в’їзду Ісуса в ЄрусалимУ Квітну неділю Преосвященний Владика Василій відслужив Святкову Літургію у нижньому храмі Св. Верховних Апостолів Петра і Павла Катедрального Собору Св. Миколая Чудотворця УГКЦ у м. Харкові, а також зачитав Послання Блаженнішого Святослава до молоді.

Після Богослужіння на подвір’ї храму, де зібралася велика кількість людей, Архиєрей благословив вербу та вітав кожного зі святом. А парафіяни, б’ючи один одного вербовим віттям, пригадували прихід великого свята Воскресіння Господнього словами: “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!” 

“Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу. Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира. Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити: «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?» Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано. Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро. Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.» Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились – не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.
Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити, численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса. Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим, узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благословен той, хто йде в ім’я Господнє, ізраїльський цар!» І знайшовши осля, Ісус сів на нього, – як ото написано: Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій цар верхи на жереб’яті ослициному. Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено. Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, – про те свідчив. Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.”

Ів. 12, 1-18

 

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ugcckharkiv.ua