Синод у Ватикані: супроводжувати з емпатією, загоювати рани і вказувати на високі ціліПід час 7-го загального зібрання Синоду, присвяченого молоді, що проходить у Ватикані, продовжувалося обговорення другої частини Робочого документу (Instrumentum Laboris), основною темою якої є супровід.

«Господи, що ти хочеш, щоб я зробив?» – це питання молодого святого Франциска з Ассізі, покликаного оновити Церкву у ХІІІ столітті, відлунює сьогодні в серцях багатьох молодих людей. Спроба відповісти на поклик Христа допомагає знайти правдивий сенс життя, підбадьорює тіло і духовні сили та додає мужності, характерної для молодого віку. Про це йшлося під час 7-го загального зібрання Синоду Єпископів, що проходило вранці 10 жовтня у залі засідань Синоду Ватикані.

До нової П’ятидесятниці

У доповідях синодальних Отців йшлося про постать святого Франциска з Ассізі та інших святих, як приклади для наслідування, що не представляли якусь ідею, а зустріли живого Христа. Вони спонукали Церкву вийти за межі старих схем для того, аби започаткувати епоху нової П’ятидесятниці. Пізнання Христа і Його шляху, що йде проти течії, повинно спонукати молодь ставати «послами життя» у сучасному світі.

Емпатія і підготовка – основні складові супроводу

В залі засідань Синоду вказувалося на суттєве значення мистецтва духовного супроводу і розпізнавання, яке не повинно бути винятковим завданням священиків і богопосвячених осіб. Йшлося про залучення подружніх пар до цього процесу, уникаючи при цьому імпровізації. Духовні провідники повинні мати тверду віру, вміння слухати, давати поради і потім давати можливість молодій людині прямувати самостійно, радіючи збоку за кожну досягнуту ціль.

В центрі супроводу повинна бути емпатія, що визнає, насамперед, людський вимір молодої особистості та її схильність до помилок, бо саме в цьому вимірі Христос бажає зустрічати молодих людей і підводити їх з обману. Йшлося також про те, що духовним провідникам варто пам’ятати про власний досвід падіння, і, таким чином, свідчити про те, що Божа благодать діє в історії у звичайний спосіб і перемінює поступово.

Подружжя і богопосвячене життя мають однакову цінність

Учасники Синоду, присвяченого молоді, вказали на пріоритетність духовного виміру і закликали спонукати молодь до участі у Євхаристійному Богослужінні й адорації. Необхідно допомагати молоді звертати погляд до неба, бо Бог перебуває з ними. Бути привітними, вказувати на високі цілі і на вимогливу пропозицію Євангелія – це складові приготування як до подружнього, так і до богопосвяченого життя. Ці покликання, за словами ієрархів, мають однакову цінність у Церкві, бо є частиною більшого «хрищального покликання», яке має кожен християнин.

Виступи спостерігачів Синоду 

Сьоме загальне зібрання Синоду Єпископів завершили спостерігачі, які висловили критику стосовно тенденції у релігійному вихованні, зосередженої на «етичному теїзмі», що не здатен втамувати глибоку духовну спрагу молодих людей. Вони прагнуть Христа і Церква зобов’язана показати їм Його і не вважати душпастирство молоді «втратою часу». Як зазначили доповідачі, серед багатьох голосів молодь потребує навчитися розпізнавати, який є голосом Христа. Вони не хочуть, щоб дорослі приймали рішення замісить них, а щоб допомагали їм не зволікати з важливими життєвими постановами. Вказувалося також на необхідність звернути увагу на небезпеку, якій піддаються молоді люди в реальному і віртуальному світі. Людське серце створене для Краси, Добра, Правди, а Церква допомагає їх виявляти.

 

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Радіо Ватикан.