Свято Преображення Господнє належить до дванадесятих свят літургійного року. Починають його святкувати в IV ст., саме в цей час свята рівноапостольна цариця Олена офірує кошти на будову церкви на горі Тавор, яку хотіла приурочити події Господнього Преображення.Згідно із хронологією останніх подій земного життя нашого Спасителя це свято первісно святкували в лютому місяці. Церковні історики Євсевій та св.. Іван Дамаскин вважають що Господнє Преображення відбулося десь за 40 днів перед смертю Ісуса.

Велике свято Преображення не відповідало часу Великого Посту, бо не було сумісним із духом покути та посту, а тому Церква йдучи за цією думкою переносить цей празник на сьогоднішній день - 19 cерпня, бо через 40 днів ми святкуємо празник Воздвиження Чесного Хреста, коли будемо згадувати пам’ять мук і смерті Ісуса Христа. Перед своїми страстями Ісус апостолам розповідав про різні небезпеки, які можуть чекати не тільки Його, але також Його учнів. Він відкриваючи перед апостолами все нові і нові знання, готує їх теж до того, що за Істину треба буде постояти, цим надихає апостолів, які почувши про майбутні страждання дещо розчарувались. Для того аби розвіяти цей сумнів Господь показує ту славу, яка очікує кожного, хто ради Христа покладе свою душу. Він відкриває цю правду апостолам ще під час їхнього життя, щоби вони не тужили, а особливо ап..Петро який дуже переживав про свою смерть і рівно ж про смерть Спасителя.

По шістьох днях Ісус взяв трьох апостолів і вивів їх на високу гору Тавор. Там перед ними Він відкриває повноту Свого Божества, яку апостоли могли побачити як дивне світло, яке випромінювало тіло Спасителя. Ісус перед своїми апостолами «преобразився». Що маємо розуміти під цим визначенням? Св.Іван Золотоустий говорить, що «преобразився – це Він відкрив наскільки хотів, Своє Божество, і показав їм, Того хто мешкає в Ньому – Бога». Апостол Лука,описуючи цю картину у своєму Євангелії каже : «І коли він молився, вигляд його обличчя став інший,». Лк.9.29. Апостол Матей доповнює : «обличчя його засяяло, наче сонце,»Мт.17.2

 

Св. Іван Золотоустий в цей празник вчить нас про два види сприйняття : «щоб ми розуміли, чим є сонце для тих, хто живе почуттями і бачить відносно своїх почуттів, бо інше сприйняття є в тих, хто живе духом і бачить духовно». Чому Христос бере тільки цих трьох учнів? Напевно тому, що вони перевершували інших апостолів. Петро перший з апостолів визнав Тебе Сином Божим і возлюбив Його. Яків – майбутній перший єрусалимський єпископ, який з надією на Царство Небесне під меч схилив свою голову, сповнив слова, які дав разом з братом про те , що може випиту чашу Мт.20.22. Іван – дівственник чистоти тіла, особливою любов’ю до Ісуса вирізнявся з поміж апостолів.Цікаво нам також чому під час Преображення на горі Тавор з’являються два великі мужі : Мойсей та Ілля. Хотілося щоб ми розуміли чому саме ці дві постаті брали участь у розмові про майбутні страждання на горі Тавор. Знаємо добре із святого Євангелія, що одні євреї Христа вважали за Іллю, другі за Єремію, треті ще за одного із давніх пророків. Тому в цій події з’являються головні пророки, щоби було видно різницю між слугами і Господом. Також знаємо, що євреї часто обвинувачували Христа в богохульстві, за те що відбирав славу Отця , яка Ісусові не належала і говорили : «За добре діло ми тебе не каменуємо, але - за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»Ів.10.33 та «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Ів.9.16. Христос появою Мойсея та Іллі, розвіює обвинувачення євреїв, які були винесені Йому із заздрості.

Дивлячись на подію, що відбулась на горі Тавор ми тепер розуміємо, що Він не переступав закон, а також що справді був вільний і від слави, яку собі не присвоїв. Присутність Мойсея та Іллі, мужів які прославились виконанням закону і ревністю до слави Божої свідчать про те, що закиди євреїв були безпідставні. Тепер можемо розуміти чому був тут Мойсей. Єврейський народ отримав з рук Мойсея закон, то якщо б підтвердилось те, що Христос порушив закон Мойсей не служив би тому, хто його порушує. Подібно ж Ілля, із ревності до Божої слави не спілкувався з особою яка називає себе рівною до Отця, якщо б вона не була такою насправді. Своїм Преображенням Христос повчає апостолів, що Він є повновладний над життям і смертю, небом і землею. Тому повертаючись знову до співрозмовників Ісуса на горі Тавор бачимо дві особи Старого завіту одна з яких померла – Мойсей, а друга що не зазнала смерті. Вони троє спілкувались між собою, говорили про майбутню славу яку має явити Ісус в Єрусалимі, тобто про добровільні страждання і хрест.

Таке спілкування мало укріпити свідків побаченого апостолів, які Добру Новину Сина Божого мали йти і проповідувати по всій вселеній.Усе побачене апостолом Петром здивувало його. Почувши, що Христос говорить про страждання , боячись за Нього, він після сказаного вже Ісусові не сміє Його зупиняти, але від страху цю ж думку виражає по іншому. Вказуючи на затишне місце ап..Петро говорить : «Добре нам тут бути». Мт.17.4 Петро бачачи затишне відлюдне місце подумав, що тут можна довго перебувати в безпеці. Другим мотивом такого звернення до Ісуса було те, що Петро думав, збудувавши намети і перебуваючи тут Учитель не захоче вже йти до Єрусалиму. Зовсім по іншому думав Господь. Він влаштував цю зустріч на горі Тавор, щоби укріпити апостолів у вірі, щоб вони, коли будуть бачити Його страждання розуміли що Господь це робить з доброї своєї волі.В Євангелії від Марка перед Преображенням Ісус говорить такі слова: «Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерті, аж поки не побачать Царства Божого, що прийде у могутності.» Мк.9.1.

Три вибрані апостоли Петро, Іван та Яків саме стали тими живими свідками, яких Господь сподобив такої ласки. До них Царство Боже прийшло в силі. Звичайно що вони в той час до кінця не розуміли побаченого.Просімо щоб Милостивий Господь сподобив і нас у чистоті серця зійти думками на гору Тавор, щоб розумними очима бачити славне преображення Твоє, щоб колись ми удосконалюючись в молитві і пості почули від Тебе такі слова : «Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерті, аж поки не побачать Царства Божого, що прийде у могутності.» Мк.9.1. Ще чого би хотів побажати всім присутнім у храмі, щоб саме ви стали тими вибраними, яким Господь відкриє ще за життя своє Божество та щоб кожен із вас горів великою любов’ю до Господа як ці три великі апостоли. Амінь.

Автор: протоієрей Тарас Огар

Джерело: sv-paraskeva.if.ua