Сьогодні в Євангелії ми чуємо притчу про весільний бенкет., яку подає нам апостол і євангелист Матей. Євангелист Лука теж описує цю подію, про яку ми сьогодні чули в Євангелії. Але щоб ми краще її зрозуміли будемо спостерігати за цим, що відбулось паралельно у двох євангелістів Матея і Луки. «Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали» Лк. 14.1 Відомо з передання, що це був дім заможного Симона-фарисея. На цій трапезі Ісус бачив, що робили ті євреї, які прийняли закон Мойсея. Закон Мойсея фарисеями зберігався лише позірно, тобто для ока. Вони використовували його як засіб для влади та пошани до себе. Христос перебуваючи в гостях хотів дати оцінку такій поведінці фарисеїв, а для цього вибирає просту розповідь в якій торкається теми винагороди за бездоганне життя, тобто хто отримає Царство Боже.

Ісус говорив її господарю дому, але так, що всі присутні добре її чули. Очевидно, що за трапезою була еліта єврейського народу – фарисеї, вони уважно слухали Його науку. Ісус бачив як фарисеї вибирали собі місця при столі, а тому говорить їм притчу про покликаних на весілля.Лк.14.8-11 Після цікавої розповіді Ісуса один із фарисеїв не витримав і сказав до Нього : «Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.» Лк. 14.15 Цими словами фарисей дає зрозуміти Ісусу, що це блаженство може належати тільки дітям Авраама, воно виключно наше, бо ми отримали Закон-Обітницю від Мойсея, це тільки наше царство.У відповідь на таке красномовство опонента про єврейське «Царство» Христос говорить їм продовження притчі. Власне це і є та частина притчі, яку ми з вами слухали під час читання Євангелія. В цій притчі Ісус показує скільки часу кликав євреїв Господь для отримання блаженства , для чистоти життя. Одні з них не прийшли бо були захоплені домашніми справами, другі будувались, треті купляли рабів для праці в їхніх маєтках. Одним словом вони не мали ні часу, ні бажання.

Тому яка там їм трапеза Царська!? Так вони і не скористались запрошенням Царя, всі відмовились. Тоді Цар закликав своїх воїнів і посилаючи їх зібрав на трапезу вже всіх : і добрих, і злих, без винятку. На це запрошення мали прийти вже всі.На сході коли хтось робив гостину, то давав гостям не тільки їжу і напитки, але й одяг. Тому коли гості зібрались вони отримали всі одяг одного ґатунку. На цій гостині і блудниця і митар, та й інші грішники виглядали однаково. Також на цю трапезу попав і фарисей. Те що він побачив викликало у нього обурення. Серед тих, хто були запрошені він побачив великих грішників, а це і блудниці , і митарі і т.д., побачене вразило його і він не захотів одягати запропонований одяг, бо не хотів бути рівним з присутніми на гостині грішниками. Одяг в якому він був одягнутий на багато більше подобався, а ніж запропонований тут. Господар гостини прийшов подивитись на тих, хто перебував за трапезою і побачивши його звернувся до нього : «Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі?» Мт.22.12. Він же мовчав, але в душі напевно що навіть обурювався. Він був обурений тим, що на цій гостині є присутні всі грішники, а він ж не такий як вони. Вважав себе праведним та досконалим, сином Авраама, а тут для його повного розчарування сиділи справді всі грішники. Сидіти з ними, а ще в такому одязі як вони це було занадто.

Принизливо стало для нього й те, що присутні хотіли щоб він свій дорогий одяг, як він вважав, залишив і поміняв на весільний. Цього він найбільше не хотів. І що сталось з ним. Господь наказав його зв’язати і викинути геть. За що його викинули – за те, що він порушив порядок цієї гостини.Щоб краще зрозуміти цю притчу Христа нам потрібно зробити невеликий екскурс в історію вибраного народу. В цій притчі говориться про те як настирливо кликав Господь Бог синів вибраного народу для участі у весільній гостині Свого Сина. Кликав Він через Авраама та Мойсея, царя Давида та інших Своїх пророків. Саме в Господі Ісусі Христі сповнилась обітниця яка була дана Аврааму, щодо Сина Царя. Коли Господь вибирає старозавітнього патріарха Авраама і з ним укладає Завіт (Бут.15.18), саме тоді починається у світі процес утворення вибраного народу, Божого народу. Авраам отримав обітницю про те, що із його роду прийде Месія – Христос, на якому сповняться всі обіцянки Бога. Згідно цієї обітниці Христос має стати на чолі благословенного Божого народу, що стане духовним потомством Авраама, якого так з великим авторитетом шанували єврейські фарисеї. Через Свого Сина, Бог вступає в Новий Завіт з Ісусом, Який стає тим Весільним Женихом Церкви тому через віру в Ісуса Христа благословляються в Авраамі всі народи.Хто ж є ті покликані? Ми чуємо про них, що вони не захотіли прийти на весільний бенкет, не захотіли ввійти в Церкву Христову. Тому на заклик св..апостолів Гостина, тобто Церква наповнилась різними людьми. Та щоб увійти на цю гостину, в лоно Церкви треба новий одяг. Ця умова є актуальною до сьогодні, а тому щоб стати членом Церкви треба хреститись – « Ви що в Христа хрестилися у Христа зодягнулися».

Від заснування нового Божого народу, з апостольських часів, бути в Церкві ототожнювалось з тим, що брати участь в Євхаристійному спілкуванні, тобто приймати святе Тіло і Кров Христа. Тому ми сьогодні сміливо можемо назвати наші недільні зустрічі у храмі Царською Гостиною, весільним Бенкетом, бо під час Літургії ми можемо приймати св..Євхаристію Тіло і Кров Христа. Важливо є те, щоб ми всі як і колись в апостольські часи, активно брали участь в Літургії, тобто всі причащались найсвятіших дарів, які маємо у Церкві - Св. Євхаристію, бо священнослужителі в імені Ісуса Христа завжди всіх нас закликають до Св. Причастя. Бо в нас виробилось якесь хибне розуміння бути на Літургії і не причащатись. Потрібно належно до цього святого таїнства приготуватись, бо всі що приступають неналежно можуть почути слова Спасителя : «викиньте такого геть у темряву кромішню» Мт.22.13 Чоловік, якого в цій притчі викинули з весільної трапези є образом людини, яка в релігійному житті вважає себе самодостатньою, вона не потребує і відкидає можливість отримати царський дарунок – Божу благодать, це людина, яка є високої думки про себе. Це образ людини, яка думає, що її присутність на цій гостинні це вже великий дарунок господарям, це людина, яка зовнішньо сприймає науку Господа та Його Церкви і вважає себе оправданою вже зовнішнім виконанням всіх церковних приписів та заповідей Божих Тому справедливо Господь засуджує будь-які прояви в людині гордості, через яку вона має такі сумні наслідки.Слухаючи цю притчу дорогі в Христі, задумаємось і ми над цією весільною одежею і над значенням правдивого перебування в Церкві. Можливо таке роздумування змінить і наше життя, наше ставлення до всього того чого вчить Церква. Хотілося щоб ми з вами були не тільки покликаними, але й вибраними на цій благословенній гостинні весіллі Царського Сина у Царстві Його. Амінь.

Автор: протоієрей Тарас Огар

Джерело: sv-paraskeva.if.ua