Мр. 6, 14-30                                     

Іван Хреститель – єдиний святий після Богородиці, який має велике почитання в церковному році. Церква вшановує його Зачаття, Різдво, Усікновення чесної голови, собор Івана Хрестителя по Богоявленні та перше, друге і третє Віднайдення чесної голови. 

Івана Хрестителя можна впевнено назвати першим мучеником за віру Христову, за Божий закон, хоч першим мучеником Церква визнає архидиякона Стефана. Бо Він не побоявся відкрито заявити про неморальну поведінку тодішнього царя Ірода, що жив незаконно з дружиною свого брата Филипа, захищаючи цим Божий закон, за що і віддав своє життя. 

Мученицька смерть Івана свідчить про глибокий дух його віри і любові до Господа Бога, що випливав з глибокого пізнання Бога і Його закону, вірності Йому.

Бо справжня любов завжди вірна до кінця. За свою вірність Богу він відав своє життя і отримав за це велику славу від Нього і почитання у Церкві. Багато християн обирають його своїм покровителем під час хрещення, носячи ім’я Іван, у його честь посвячують храми. 

Сьогодні, у добу духовно-моральної кризи, браку любові, правди, справедливості, Хреститель своєю смертю закликає нас бути вірними Богу, Його науці, щоб завдяки цій вірності мати певність спасіння за словами Христа: „Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі” (Мт. 10, 28). 

Вдивляючись у приклад Івана Хрестителя, уникаймо найменшого гріха, що нищить найцінніший скарб - Божу любов у душі, завдаток спасіння, стараймося рішуче боротися з ними, щоб у кінці життя могти впевнено почути голос Христа: „Гаразд, слуго добрий і вірний. Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого” (Мт. 25, 21).

 

о. Михайло Чижович, редемпторист

Вхід/Вихід