Слава Ісусу Христу!

Сьогоднішня Євангелія розповідає про зцілення жінки, яка 18 років несла свій хрест. Будучи скорчена, через свою недугу до землі нахилена, неспроможна піднести своїх очей до неба, вона являє стан людства перед приходом Спасителя і перед довершеним відкупленням. Бог бачить сумний стан людства, яке перебуває у неволі гріха, милосердиться над ним і кличе до себе: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас». Ісус, сповнений милосердя, покликав її і каже: «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги». Потім поклав на неї свої руки і нещасна жінка зараз же випростувалася і почала прославляти Бога.

Оздоровлення відбулося в суботу, тобто у святковий день, коли була заборонена будь-яка праця. Начальник синагоги робить себе великим ревнителем Божого закону і народних звичаїв. Він не радіє разом з зціленою жінкою і присутніми людьми, але заявляє: «шість днів є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте і оздоровляйтесь, а не в день суботній». Ісус Христос викриває і розвінчує його облуду і лицемірство і дає нам добру науку, як маємо проводити святковий день.

Ісус Христос відповідає: «Лицеміри! Чи не відв’язуєте кожний з вас у суботу свого вола, або осла від ясел і не веде напоїти?! А що дочку Авраама, що зв’язав сатана, ось вже 18 років, чи не треба було звільнити від цього вузла у день суботній».

Не тільки за часів Ісуса Христа, але і тепер у світі є багато лицемірів, облудних людей. Лицеміри, це люди, які одне думають, інше говорять. Наслідками лицемірства є обман, нажива, зневага інших людей. Христос навчив нас поступати справедливо, жити чесно, щоб наші думки і наші вчинки не розходилися. Лицемірство приносить велику шкоду людині, бо її спотворює, опоганює, псує характер людини. Треба позбуватися цієї звички, бо це може бути причиною найбільшого лиха, беззаконня.

Євангеліє повідомляє численні випадки, коли Ісуса звинувачували у порушенні закону суботи. Проте Ісус ніколи не порушував святості цього дня. Він авторитетно дає цьому правдиве тлумачення: «Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи». Зі співчуття Христос вважає дозволеним «у суботу чинити добро», а не зло, «спасти життя», а не «погубити». Субота є днем милосердного Господа і пошани Бога. «Син Чоловічий – владика і над суботою!»

Перебувати у Божому храмі і творити діла милосердя – такою повинна бути поведінка християнина у святковий день. У Новому Завіті святковий день переноситься на перший день тижня, а це тому, що Ісус Христос воскрес першого дня тижня, у цей день зіслав Святого Духа на апостолів. Як восьмий день, що іде за суботою, він означає нове творіння, започатковане з воскресінням Христа, а також заповідає вічний відпочинок людини в Бозі.

Святкуванням неділі виконуємо моральний припис і задовільняємо природну потребу людського серця віддавати Богові шану для відзначення цього великого, загального добродійства, яке він вчинив для людей.

Деякі кажуть, що можна молитися вдома. Але вдома ми не можемо молитися так, як у церкві, де є багато людей, де голос здіймається до Бога одним серцем. Тут є щось більше: єднання духа, згода душі, зв’язок любові, молитви священиків.

Церковна заповідь визначає і конкретно уточняє Закон Господа: «У неділю та в інші встановлені святкові дні вірні зобов’язані брати участь у Службі Божій».

Як Бог «спочив сьомого дня від усякого свого діла, що творив був», так і людське життя складається з праці і відпочинку. Встановлення Господнього дня сприяє тому, щоб усі мали час для відпочинку і дозвілля, який дозволяє їм пильнувати своє родинне, культурне, суспільне та релігійне життя.

В неділю та інші святкові дні утримуємося від роботи, діяльності, які є перешкодою для віддавання Богові пошани, радості, притаманній Господньому дневі, для виконування діл милосердя і відповідного відпочинку, духовного і тілесного.

У християнській побожності неділя традиційно присвячена добрим справам та смиренному служінню хворим, інвалідам і старцям. Християни ще освячують неділю, віддаючи своїй родині і своїм близьким час і турботи, які їм важко вділити в інші дні тижня.

Наслідуймо Христа у відзначенні святкових днів, дотримуймося не однієї тільки букви закону, а його животворного духа, і тоді будемо «в любові Бога та людей» і благодать Божа буде з усіма нами. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

Вхід/Вихід