Наша увага у сьогоднішньому Євангелії звернена на слова Ісуса Христа: «Не турбуйтесь вашим життям, що вам їсти та що пити, ні тілом вашим, у що зодягнутися…»

На перший погляд виглядає, ніби Ісус взагалі не хоче, щоб ми звертали увагу на нібито прості і необхідні речі, такі як їжа, одяг, житло і інше, – але це не так. В даному випадку Ісус вчить нас, що ці речі не можуть бути більшими, ніж Царство Боже, ніж Небо, для якого ми є покликані. Ми розуміємо, що без праці в цьому житті нічого не можна отримати, розуміємо, що якщо не будемо працювати або будемо ліниві, не зможемо і прожити в цьому житті.

Мудрість полягає в тому, що людина-християнин повинна вміти поєднати те, що є потрібне, з тим, що є корисним для її духовного життя.

Навіть, якщо і Бог в житті людини допускає якісь терпіння, наприклад: безробіття, хворобу, нестачі, старість і інше, то людина не повинна нарікати, але з цього зробити собі висновок. Бо, можливо, у своєму житті вона все ж таки не була молитовною, не завжди ходила до церкви, не була поміркована в одежі, не хотіла отримати доброї науки від батьків, не була добрим прикладом для друзів, не вміла поділитись з потребуючим, можливо, не хотіла по-християнськи привітатись. В той час їй, напевно, добре велось у житті, вона не зустрічалася з труднощами і тому не могла бачити інших людей, їх проблеми, їх болі і труднощі. Недаремно кажуть, що тільки коли зустрінешся зі своєю бідою, то тоді бачиш проблеми інших людей зовсім по-іншому.

Важливо себе в даному випадку не оправдовувати і питати: «Чому у нас таке терпіння?», «Чому саме з нами?», «За що така кара?», «Хіба ми такі одні?», «Немає справедливості, бо хіба ми гірші від інших?» і таке інше.

Бог є наш Батько, він знає, що потрібно нам для щастя. На Нього ми маємо покладати надію. Він у чудесний спосіб зможе змінити в добро прикрі і смутні дні нашого життя. Він у чудесний спосіб преобразить наше терпіння і поразки для нашої духовної користі.

Закінчуючи наше сьогоднішнє розважання молитвою просімо: «Господи, навчи мене надіятися на Тебе, так як зробила це Марія, Твоя Мати, коли Гавриїл прийшов до Неї. Господи, дай мені відваги сказати, як Ти, коли молився до свого Отця: «Отче, у Твої руки віддаю мого духа». Амінь.

протоієрей Роман Боярський

Вхід/Вихід