На теплому півдні, в далекій від нас країні, на березі ріки Йордан зібралась велика маса народу. Тут були різного віку, статусу чи походження. Всі вони згуртувались навколо великого пророка, проповідника, пустинника Івана Предтечі. Його заклик до покаяння, привів до Йордану людей з різних куточків Юдеї. Народ слухаючи дивувався обізнаності цього проповідника. Він говорив про речі, які так були актуальні для євреїв. Вони приходили на ріку, щоб охреститись. В один із таких днів коли Іван хрестив на Йордані , з великого натовпу залишається один чоловік. На вигляд був дуже скромним, це подорожуючий з Назарету, якого всі вдома знали як сина теслі. Христос не підходить до Івана заради цікавості. В натовпі Він ні чим не приваблює присутніх, ніхто просто не звертає на Нього ніяку увагу. Його вигляд не такий крикливий як Івана, Його життя не таке суворе та в постійному пості. Цей чоловік підходить до Івана і просить про невелику на перший погляд послугу – похрестити Його. Іван, якому Бог відкрив Хто є перед ним, відмовляється це робити, навіть ап.. Матей каже : «Іван спротивлявся йому, кажучи : «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» Мт. 3 14 Св. Іван запитує : «Для чого Тобі хреститися від мене? Ти є сам джерело усякої чистоти і святості?» Ісус відповідає Іванові : «Для того щоб сповнити всяку правду. Я вже все у Своєму житті виконав. Залишилось Мені одне що я мав зробити. Я прийшов, щоб освятити єство води, хреститись, щоб освятити купіль хрещення, щоб прийнявши на Себе гріхи цілого світу омити їх хрещенням.»

Чому сьогоднішнє свято називаємо Богоявленням? Хіба не потрібно було би так називати день коли народився Ісус? Важливим для цілої церкви є день, коли Господь Ісус Христос в Йордан - ріці прийняв хрещення і освятив воду. Тому в цей день усі вірні після Великого Водосвяття взявши освячену воду несуть до своїх домівок. Її зберігають довший час і вона залишається завжди свіжою. Це є вияв великої сили молитви Церкви під час Водосвяття, що вода, яка освячується має велику силу подібно, як колись після хрещення Ісуса освятилась вода в річці Йордан. Та все ж чому саме це свято називаємо Богоявленням? Бо саме під час цих подій Христос стає більш відомим, а ніж того дня коли родився. Звичайно це не можна говорити, що одне свято є більше, а інше чимось менше по значенню. Просто під час сьогоднішніх подій єврейському народові Ісус відкривається, як Месія.

Коли Христос виходить з Йордану лунає голос з Неба : « Це Син Мій улюблений Його Я Собі вподобав». Цими словами Бог-Отець вказує євреям, а також і нам, цілому людству, що це є Спаситель, довгоочікуваний Месія. Небесний Отець вказуючи на Ісуса дає зрозуміти не шукайте іншого, не очікуйте на другого. Він не є вчений, а ні титулований вельможа, а ні казковий багач, а Сам Син Божий. Євангеліє говорить відкрились небеса і почувся голос. Небеса справді відкрились, але не фізичні, а духовні. Тому всі присутні на Йордані могли і не чути цього дивного одкровення. Вони могли бачити реакцію на це Івана Хрестителя, який в повноті відчув все це послання Небесного Отця.

Коли за часів Ноя, після всесвітнього потопу голубка звістила про падіння води, так сьогодні вигляд голуба був знаком, що закінчується духовний потоп. Св. Дух з’явився у вигляді птаха, який є чистим, чоловіколюбивим, смиренним. Бо Св. Дух є джерелом чистоти, учитель смирення та покори. Тому всі іконописці використовують вигляд голуба, коли в своїх іконах зображують Св. Духа.

Сьогоднішнє свято відкриває нам усім великий урок - послух св. Хрестителя. Св. Іван послухав, побачив та виконав все, що почув від Небесного Отця. Просімо,щоб у своєму щоденному житті ми завжди вміли розрізняти та слухати Божу волю. Амінь.

Автор: Протоієрей Тарас Огар