Святий апостол і євангелист Марко своє Євангеліє починає з розповіді про останнього з пророків Господнього Предтечу Івана Хрестителя. У перших рядках своєї благовісті ап..Марко вказує нам на особу яка своєю проповіддю та подвигом приготувала прихід Месії. Чому кажемо що подвигом і проповіддю? Пригадаймо час коли Господь Ісус Христос прийшов у цей світ. Єврейська старшина накладає на простий люд «непосильні тягарі», тобто Закон який отримали євреї від Бога, виконується позірно, втрачається його дух, а натомість виступає сухе виконання « букви» Закону. Господь справедливо говорить про євреїв : «Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;»Мк.7.6 Тому стає нам зрозуміле покликання Івана Хрестителя, бо проповідувати в такому середовищі справді – подвиг. Проповідь про Месію викликає велике незадоволення серед духовенства єврейського народу, який не хотів змін чи реформ. Те положення в суспільстві, що на той час мали фарисеї та книжники цілковито їх влаштовувало, а тому вони не були готові щось змінювати. З недовірою зустріли вони заклики Предтечі про покаяння. В пророка Ісаї читаємо : «Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу. Голос вопіющого в пустині : Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його» Мк.1.1-3 Бачимо місія приготування для Месії була покладена за словами пророка на Ангела. Коли подивимося на життя Івана Хрестителя в пустині то зрозуміємо, що саме його святе, аскетичне та подвижницьке життя загартувало його до тих реалій та викликів часу. Його справді неодноразово в своїх повчаннях Церква називає Ангелом. За словами пророка він мав приготувати дорогу для Господа. Звичайно мова йде про те сполучення Бога з людським серцем. Саме на це спрямовує свою проповідь святий Предтеча. Звичайно що було важко зламати стереотипи у євреїв, більша частина духовенства не сприйняла науки Івана Хрестителя, але з Святого Письма довідуємось що багато все таки людей приходило на беріг Йордану послухати, охреститись, а скажемо більше Хреститель мав своїх учнів, які вірили в те, що проповідував він.
Святий Хреститель Господній не випадково названий в Євангелії : «Голос вопіющого в пустині»Мк.1.3. Справді він починає свою проповідь з пустині, тобто він повчав у той час коли серед євреїв домінувала внутрішня пустота. Він готував дорогу для Месії, щоби кожна людина була готова прийняти в своє життя, серце і душу свого Спасителя. «Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його» Мк.1.3, щоб Господь не затруднявся йти не рівною дорогою. Ця нерівність дороги в духовному розумінні асоціюється з не приготуванням, байдужістю, духовною пасивністю. Подорожуюча людина з трудністю пересувається по не рівній та непридатній для пересування дорозі. Про те і проповідує Предтеча : «Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його» Мк.1.3 Так і Господь з такою трудністю проникає в наше серце, якщо ми не приготуємось для зустрічі з Ним. Важко увійти в такі душі, коли тебе там ніхто не чекає, коли ми не виправляємося, коли продовжуємо перебувати у гріхах і не живемо по совісті, не очистивши себе покаянням.
Після того всього почутого сьогодні кожен з нас десь там в глибині душі собі роздуму та осуджує євреїв : «Чому ж цей вибраний народ так низько опустився? Чому не був готовий прийняти Месію?»
Час в якому живемо ми дуже подібний до того часу. Зайняті своїми проблемами, дочасними речами не помічаємо головного, того голосу Матері Церкви, яким вона через Святе Євангеліє звертається до нас : «Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його» Мк.1.3 Скільки з нас приготувало своє серце для новонародженого младенця Ісуса? Проповідь Івана Хрестителя про покаяння для нас є актуальною завжди. Святий Предтеча нагадує нам про те, щоб ми готували свої серця для зустрічі з Господом. Щоб ми знайшли в своєму серці місце для Небесного Владики. Користаймо з того часу, який нам виділив Господь для того щоб цілковито і належно приготуватися до зустрічі з Ним. Амінь.

Автор: Протоієрей Тарас Огар

Джерело: sv-paraskeva.if.ua