Царство Боже – близько чи далеко від тебе?

Дорогі браття і сестри, у неділі по Богоявленні  маємо нагоду застановитися над закликом Христа до “Покайтесь, бо Небесне Царство близько”
Ми маємо нагоду запитатися: чи Я вже живу у Божому Царстві?
Коли думаємо про Царство Боже, то слід думати про нього ТУТ і ТЕПЕР, хоча дехто про нього думає лише, як про Небесне Царство, про царство, що є на небі, прийде при кінці Світу цього чи потрапив до нього лише після смерті. 
Так і є, Царство Боже прийде у свій своїй могутності і повноті при кінці світу,  але початок його є вже тут на землі, у житті кожного, хто повірив Христу і Його Святій Євангелії.
Слід звернути увагу на те, що Христос говорив, що Царство Боже є серед нас і прийде воно незамітно, є у серці людини.
По нашому житті ми можемо побачити: чи ми є в Цастві Божому чи ні?
Адже по вчинках ваших пізнають, що Ви мої учні – так учив Христос. На кожному християнинові є велика відповідальність за видимість Царства Божого.
У храмі, у церковній спільноті Царство Боже має бути очевидне. Тому людина, приходячи до храму, має приходити, щоб навчитися, як це жити по-Божому!
Ті, котрі не приходять до храму із цією думкою, а залишаються закриті до Божого Слова, ті люди не каються і не приймають Божого Царства до свого життя, дають навіть поганий знак для інших.
Таким чином у Церкві зустрічаються кілька категорій людей:

• Ті, котрі прийняли і перебувають у Царстві Божому,
• ті, котрі приходять, щоб увійти в Цаство Боже
• Ті, котрі приходять в храм, але закриті перед Божим Цаством і поки що не приймають Його.

На кого ми звертаємо свою увагу і з кого ми беремо приклад?
Інколи можмео чути як дехто дорікає християнам, кажучи:”я приходжу до церкви і бачу там несправедливість, бо є такі, які в храмі поводяться так побожно, але в житті є зовсім інші”.

Тут відповідь проста: до храму приходять різні люди! До Бога приходять усі і праведні і грішні. Церква – це як школа, де є відмінники і неуспіші. Важливо завжди пам’ятати: чому ми йдемо Божого дому і для чого ми тут? Хіба йдемо, щоб дивитися на грішників?

Ми маємо звертати увагу на святих, праведних і брати з них приклад.

Тепер кожого разу, коли будемо виходити з храму, будемо себе запитувати: чи ми виходимо порожні чи на повнені Божою благодаттю? Що ми пізнали, що може нас наблизити до Божого Царства? Що ми зробили для того, щоб Боже Царство поширилось поза храм?
Адже на нас дивляться не тільки в храмі, але і бачать поза храмом.
Пам’ятаймо, що спільнота християн має жити поза храмом – це християнська сім’я, домашня Церква, це місця нашої праці і дружні кола. У такій Церкві має бути життя як у Царстві Божому: де є закони Божі, де є Божа присутність, де є Божий люд.

Отож, Царство Боже – далеко чи близько від тебе?

о.Віталій Тарасенко