Євр 11,24-26,32-12,2;
Ів 1,43-51.
Ісус Христос прийшов на землю як Бог і людина, Особа одна, а природи дві: Божа і людська – так нас навчає катехизм. Небесний Отець після недотримання Адамом закону в раю відносно плоду, який спожили з дружиною, обіцяв прислати Спасителя світу. Його довго очікували, про Його прихід знали, навіть вираховували приблизний час, коли Він проявиться на світі. Було відомо, що народиться від діви, тому жінки, які про це знали, можливо, очікували, що стануть тою матір’ю, від кого з’явиться спасіння світу? І нам відомо, що Спаситель світу народився від непорочної Діви Марії, за справою Святого Духа. Це – таємниця, яка нам недоступна, подібно як існує багато інших таємниць у світі, яких люди ніколи не розгадають. Сучасний світ дуже розвивається, різні відкриття у космосі, медицина, техніка, економіка тощо – прогресують. Рóботи будують будинки, але подумаймо: коліщатка до валізи не були винайдені з валізкою, але після тривалого періоду часу, коли люди натягалися тягарів. З одного боку великий прогрес, з іншого – не усе вдається, не все просто, існує багато загадок у природі та самій людині, усіх неможливо пізнати та розгадати. Ми, християни, радіємо усякому розвитку, який пропонують вчені, що полегшує життя людини та продовжує її вік. По радіо НВ, хто його слухає, говориться про різні відкриття та винаходи, перспективи розвитку людства тощо. Навіть чуємо слухи, що надіються продовжити життя людини до 300 років? Дехто говорить про безсмертя життя на землі! Ми віримо словам Бога, який після гріхопадіння людини у раю, проганяючи її, так відізвався до людей: «В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох» (Бут 3,19). Значить, Господь постановив, що люди будуть помирати і Син Божий, Боголюдина, помер на хресті. Слова Господні сповнюються до цього часу, ніхто не зумів їх відмінити, як висловився автор псалмів: «Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу» (Пс 77,15). Не існує людини, щоб вчинила своєю силою чудо, не було і немає нікого такого! Трудно погодитися з проголошуваними ідеями довголіття, з винятковими прогнозами вчених! Приміром, пророк Єлисей воскресив померлого сина шунамійки, але не своєю силою, лиш силою Бога (пор. 2Цар 4,34-35). А про вік, про його продовження до 300 років буття на землі, трудно уявити. Чому? Тому що після беззаконня, що творили люди на землі, Господь споглянув на землю й постановив: «… Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років» (Бут 63). Нам трудно й до сотні дотягнути! Хто є інший, крім нашого Бога, щоб відмінити постанову Господню?! Припускаємо, що старозавітне суспільство досягнуло значного економічного прогресу, бо вирішили збудувати місто й вежу: «… Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворімо собі ім’я, щоб ми не розпорошувались по всій землі» (Бут 114). І Господь легко розвіяв їхні плани, не карав нікого, навіть не лякав громами чи хворобами, лиш дарував кожному знання іншої мови, не було спільної. Вони не могли порозумітися один з одним й залишили свій попередній проект. Вежа стояла недобудована…
Ісус Христос прийшов на землю спасти людський рід. Спасіння людей коштувало Йому дорого, бо Він був страшно понижений, погорджений тими, кого любив. А Його жорстоко катували, потім розп’яли на хресті. Ісус знав усе про свій кінець, про ненависть багатьох до своєї особи. Але не відступив від любові до людей, прийняв глибоко волю свого Небесного Отця! Прийшов на землю й призивав до себе спочатку поодиноких осіб: Андрія, Филипа, а той в свою чергу поділився з Натанаїлом, мовив, що знайшли того, про кого писали пророки. Филип швидко повірив Ісусові, вслуховувався у Його слова, які проникали глибоко у його серце. І Натанаїл теж зацікавився незвичайною розповіддю Филипа, відразу прийшов до Христа, а Господь випередив ізраїльтянина й сказав, що бачив його під смоківницею. Ісус оцінив Натанаїла, як справжнього ізраїльтянина, у якому відсутнє лукавство. Бог не оцінював людини по її зовнішньому вигляді, по знаннях чи достатку, лиш по стану серця. Ця розмова дуже зворушила преподобника, бо він назвав Ісуса Учителем, Сином Божим та царем Ізраїлю. Сталася велика духовна зміна Натанаїла і то лишень за одну зустріч з Христом!
І ми дозволяймо Ісусові, щоб чинив зміну нашого серця, перелом нашого духа. Бог завжди надихає людину, але людина не завжди приймає «надих» Бога. Різні клопоти стають перешкодою, але їх слід долати, спинатися до Бога по тернях, камінню, негоді, підкорюючи перешкоди. Перешкоди повинні стати дорогою, якою християнин прямує до неба. Не лякатися зла, не боятися перепони, довіритися Богові й прямувати з ним вперед. Спаситель повідомив, що небеса відчинені й ангели очікують, щоб запровадити людину до обіцяного Царства. Час Великого посту сприяє, надихає нас глибше вдумуватися у слова Ісуса Христа, який не обіцює нагороди на землі, бо бажає щедріше нагородити у небі. Зміцнюймо свою віру нашими щирими молитвами, милостинями, постами та іншими добрими ділами! Хай пресвята Богородиця благословить нам в цьому! «… Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих…»
+ Ігор
Митрополит Львівський УГКЦ
17 березня 2019 р. Б., Архикатедральний Собор святого Юра, м. Львів