Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Сказав Ісус:”Сину, відпускаються тобі твої гріхи.” Вони ніколи такого не бачили? а Ти?

Дорогі браття і сестри у Христі, ось настав час Святого Великого Посту! Звершуючи цей особливий час очищення, покаяння і духовного зросту, ми йдемо до нашого глибокого покаяння. Вже два тижні триває наш шлях. І в другу неділю ми згадуємо про відпущення гріхів! Цей великий дар Божий, що сходить на нас через посвячених людей від самого Всевишнього.

Хай Бог благословить на продовження цього Святого Великого посту, на шлях нашого покаяння, коли роздумуємо про нашу дорогу Спасіння, яка наповнена Божим прощенням для тих, хто його отримує. Чи ми належимо до числа тих щасливих?

У другій неділі Великого посту Звертаємо увагу на св.Сповідь.

У сьогоднішній історії "про друзів і зцілення розслабленого юнака через прощення" привертає особливу увагу кінцевий викрик людей: "Ніколи ми такого не бачили!" (Мр 2.12)

Не бачили що? Що зворушило людей, що вони так ревно почали голосити іншим? Що торкнуло їхніх сердець, що вони перемінились, адже спочатку звинувачували Христа, а тепер хвалять Бога?

Може вони були здивовані словами Спасителя про відпущення гріхів? Може вони здивувалися від факту зцілення розслабленого юнака? Може вони були зворушені від вірності друзів, які не зупинилися перед різними перешкодами? А може це було все разом, об’єднане під словом Любов?

Скільки багато любові в цій історії?

Бачимо людську любов, що не залишає товариша в біді на самоті з його труднощами. Любов, що не зупиняється перед різними перешкодами, не зневірюється, а шукає шляхи до вирішення, навіть, ціною матеріальних збитків. Любов зворушує серце Спасителя і на їхнє прохання відповідає любов’ю у Божественному її прояві. Христос повертає життя: духовне і тілесне. Відпускає гріхи і зціляє від хвороби, що (можливо) була пов’язана із поганими вчинками. Любов дарує життя і наповнює новою сторінкою, новою можливістю, відновлює мрії і сподівання.

Відпущення гріхів.

Цей привілей ­належить лише самому Богу. Відпущення – це знищення не лише провини, але звільнення від відшкодування за вчинене зло. Дуже часто ми терпимо за наші вчинки і вчинки інших, які залишили нам сумний спадок. Відпущення звільняє нас від того тягару, робить вільними. Наслідком є повернення до гармонії здоров’я душі і тіла.

Сповідь і відпущення не вимагають від нас запевнення на майбутнє, а лише усвідомлення гріха, щире розкаяння, визнання на сповіді, розгрішення через слугу Церкви, виконання духовних настанов. Далі все Божий промисел. Адже у його руки поклали усе і Йому довірились, а тепер належить Його Милосердю нас вести дорогою до святості.

Підтримка друзів

У духовному житті важливо мати підтримку. Самодіяльності і самодостатності потрібно остерігатися, бо вони можуть привести до гордості і, навіть, відступу від Бога. Щасливі ті, хто має духовних друзів, що приводять їх до Бога, хо церкви, до молитви і перший раз, на початку навернення, і наступні рази, коли приходила духовна криза.

Уважаймо, щоб ми не перетворились у холодних і зачерствілих людей, як у тій історії розізлились від вияву любові до бідного чоловіка. Вони дивувались, бо ніколи такого не бачили! А що ми робимо? Невже і для нас сповідь є чимось дивним і не зрозумілим?

Чи є у нас друзі, які нас приводять і скеровують до Христа, а може є ті, котрі віддалюють? А ми до кого належимо? У час Святого Посту наблизьмось до Христа і приведімо інших, щоб всі разом відчули Божу і людську любов! Христос посеред нас!?

о.Віталій Тарасенко