Входимо у піст, щоб навчитися служити й віддати своє життя

Дорогі браття і сестри, слуги один перед одним у взаємній любові.
Перед нами вже останній тиждень Великого Святого посту. Наступна Квітна неділя торжественно уквітчує цей час благодаті, у якому ми мали приготовитися до пережиття Страсного тижня і до дня Воскресіння, і зробити крок до зміни в особистому духовному житті. Вартує ще раз пригадати ціль, яку мали на початку цього посту: відновити у нас упалий образ Божий.

Служити із покорою слабшим, щоб відновити у собі: любов, терпеливість, лагідність

Господь у сьогоднішній Євангелії вказує ще один крок в уподібненні до Бога – через служіння в покорі:

“хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде слугою усіх ”

ці слова хоча не є такі захоплюючі та все ж є правдивими, слова злого духа, котрий пропонує все і відразу, є обманом і, навіть, самознищенням.

Подумаймо самі. Реклама цього світу, який ставить акцент лише на матеріальному добрі і ніби має у центрі уваги людину, роблячи так багато для неї, але … все за гроші і все це зводиться до узалежнення людини до постійного комфорту. Якщо немає грошей, тоді і не буде добра. Якщо немає комфорту – нема щастя. І де тепер є людина? Де є її радість?

А з другої сторони здійснити це практично неможливо, бо насправді всі в центрі не можемо бути одночасно, і все найкраще також не можемо мати ми всі, і знову ж: всі не можуть бути найбагатшими і першими. Так фальшива мрія, запропонована духом цього світу, залишається утопією.

Така спокуса про легке забезпечення була також в апостолів. Вони хотіли бачити Христа земним месією, царем, що забезпечив би їм земний добробут. Це у інших викликало звичайний гнів. Так було, є і по-сьогодні.

Є люди, які подібно до учнів Христа, думають лише про теперішнє, і живуть так ніби і не було потойбічного життя. Вони все роблять із розрахунком, щоб лише їм було добре і не думають про інших людей, про інше життя. Час показує, що таке суспільство не буде мати щастя ні тут, ні на небі.

Апостоли були із Христом – у них сталися зміни

Апостоли вчилися від Христа і, бачачи Його приклад, самі намагалися служити іншим. Історія нам показує факти зміни: Яків був першим із апостолів, який став мучеником у 44 роки через проповідь Євангелії, а Іван став проповідником Любові, який мабуть найбільше про неї і написав, а особливо показав у своєму житті. Змінилися.

Коли будемо служити іншим з любов’ю, з покорою, з упованням на Бога та приготуванням до вічності, то буде користь і нам, і другим.

Суспільство, церковна громада, сім’я, група друзів – якщо відносини їхні зв’язані любов’ю і служінням слабшим, то такі відносини будуть нерозривними, і навіть вічними, адже правдива Любов не проминає.

5 Неділя Великого Посту
Мр 10:32-45

о.Віталій Тарасенко