Всі панами не будемо, але слугами та дітьми Божими – так!

Дорогі браття і сестри,  п’ята неділя Великого посту нам пригадує про третє провіщення апостолам Христом Своєї Жертвенної Любові – це ще раз підтверджує добровільну смерть Спасителя та приготування до неї.
Ісус проповідував вічне життя, вокрешав померлих, повертав повноцінне життя немічним, а сам готувався до смерті! Як це зрозуміти? Чи не є в цьому протиріччя?
У цьому Великому пості ми маємо чудову нагоду пізнати, що Бог говорить нам про наше життя? Що говорить про ціль, про спосіб, про наповнення життя.
Він спокійно говорив про свою смерть. Чому?Євангелія від Марка ( 10, 32 – 45) оповідає нам про розмову Христа із учнями:

”Оце йдемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам, і насміхатимуться з нього, й уб’ють, і по трьох днях він воскресне”.

Такі тривожні слова мають продовження в апостолів у дуже несподіваний спосіб, бо вони почали відразу говорити про себе, про свою частку, про своє очікування, щоб Господь виконав їхні бажання:

“– Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросимо.”.

Три роки вони ходили з Ісусом, щоб почути слова:

”Не знаєте чого просите.”?

Найбільша спокуса у всі часи для людини було те, щоб було так, як вона хоче.
Людина хоче мати Бога, якому буде говорити, що і як має бути.
Людина шукає інших, щоб ними командувати і інші мають виконувати їхні забаганки. Панувати, наказувати, змушувати, маніпулювати – це все те, що протирічить відносинам Любові.
Ісус пригадує нам, що наш егоїзм має “вмерти”.
Коли ми слухаємо Бога, коли виконуємо Його волю, то не тільки показуємо Йому довіру, але ще й умертвлюємо наш гріховний егоїзм.
”Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.”
Якщо старий чоловік (егоїст) у нас не вмре, то ми далі будемо бачити світ гріховним поглядом. Будемо ходити до храму, але більше бачити гріх, ніж праведність, будемо більше відкриті на голос спокусника, ніж на голос Отця.
Запрошую до роздумів у тишині…

Тиша і роздуми

Що Бог нам говорить? Чи цього тижня у тебе було відчуття, як Бог говорить до тебе: у думках, а можливо через людей, яких ти зустрічав, або ж через читання Божого слова – Біблії?

Чи було таке в житті, що тобі захотілось посвятити, пожертвувати своє життя заради любові до ближнього? Що ти пережив/пережила, коли зрікаєшся своєї волі, своїх бажань? Нагадує тобі смерть? Було потім воскресіння?

Чи це правда, що єгоїзм є частою причиною розлучень, сварок, напружень ?

Що ти відчуваєш зараз? Що Бог хоче зараз сказати Тобі після почутого Євангелія і твоїх роздумів?

”Бо Син чоловічий не прийшов на те, щоб йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.”

о.Віталій Тарасенко