Дорогі Браття і сестри у Христі, ми продовжуємо святий піст і тепер маємо нагоду ще більше задумуватися над тим, яка важлива підтримка у дорозі очищення, як важливо постити разом і допомагати один одному у дорозі до Бога.

В часі посту ми глибше задумуємося нашим духовним життям, над нашими відносинами з Богом, над нашими відносинами із ближніми.

Роздуми на Святим Письмом по особливому відкривають нам Божі істини у нашому щоденному житті. Сьогоднішня історія про друзів, які принесли розслабленого до Христа звертає нашу увагу на те, що друзі підтримали бажання хворого бути зціленим. А це могло бути можливим тільки завдяки зустрічі з Богом. Як потім виявилося, це був грішний чоловік. Таким чином, якщо б не було друзів, тоді зустріч грішної людини була би під загрозою, її гріхи не були би прощені.

Мабуть, кожен з нас переконаний, як це важливо підтримати бажання покаятися і навернутися, адже і в нашій історії життя є ті, котрі нам допомогли зректися гріхів і змінити наше життя.

Важливо усвідомити: якщо ми не будемо підтримувати грішника у покаянні, тоді в явний чи пасивний спосіб ми будемо підтримувати його у грішності.

Якщо гріх не буде зупинений, якщо грішний чоловік не буде зцілений, то зло далі буде жити між нами. Тому ми не можемо мовчати на гріх! Ми не можемо бути осторонь гріха! Ми не можемо бути байдужими до долі грішної людини! Бо таким чином сприяємо у продовженні злодіяння.

Гріх не підтримати, але зупинити!

Коли ми зустрічаємося із грішником, звичайно, що ми маємо бути дуже делікатними, щоби вплинути на його життя і запросити змінити грішність на святість. Інколи стаються такі ситуації, коли грішна людина після зустрічі з якимось “праведником” не покидає гріх, але ще більше утверджуються в ньому. Таким чином “друге стало гірше першого”. Тому у духовному лікуванні “не нашкодь”!
Щоб навернути грішника, необхідно своїм особистим прикладом показати шлях перемін, щоб грішник відкрив для себе любов Небесного Отця, щоб досвідчив, що Бог його чекає і готовий прийняти. Наступним – показати дружність і підтримку, щоб грішних не відчув себе покинутим напризволяще, віддаленим від людей і від Бога. Лише любов може правдиво змінити людину!

Сьогоднішня історія про правдивих друзів показує, як вони хотіли підтримати свого друга в дорозі очищення від гріха й зцілення від тяжкої недуги, яку він самостійно не міг пройти. Вони зустріли чимало труднощів, але не зупинялися, вірили, йшли! Так і ми, наслідуючи їхній приклад, не зупиняймося перед труднощами, особливо, підтримуючи наших ближніх! Маємо продовжувати виконувати Божу волю: Бог не хоче смерті грішника, але щоб покаявся й навернувся, зцілився і жив! Історія про друзів показує важливість проявляти чимало гнучкості і творчості, щоб досягти мети. Друзі не перечили нікому, ні з ким не конфліктували, але розібрали дах. Кожне навернення, кожна ситуація потребує натхнення Духа Святого: що сказати? як повестися? І все задля того, щоб наблизити людину до Бога!

Отож, який “дах” ти маєш розібрати, щоб приблизити тобі знайомого грішника до Христа?

о. Віталій Тарасенко.