Дорогі в Христі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

«Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу».

Ми щойно разом з вами побували на Голгофі. Ми бачили як вмирав на хресті наш Спаситель, як з Його боку витекла кров і вода, які дали початок таїнственному життю Церкви. Разом з нами тут був присутній Йосиф Ариматейський, який випросив тіло в Пилата. І разом з ним, разом з матір’ю Ісуса, з Його улюбленим учнем, з жінками ми взяли участь у похоронній процесії і щойно склали бездиханне тіло нашого Спасителя до гробу і Йому поклонилися.

Говорячи про цей день, пророк Ісая так описував те, що ми бачили і чули: «Як агнця непорочного ведено Його, як те ягня, яке мовкне перед руками стрижія. Смиренний суд над ним відбувся. Візьметься від землі життя Його, рід же його хто оповість?» Євангелист Іван, описуючи сам момент смерті Христа в п’ятницю, розповідає про те, що в той момент, коли Христос помер на хресті, в єрусалимському храмі було заколено пасхальне ягня. Пророк Ісая показує, що смерть нашого Спасителя є сповненням цього образу пасхального ягняти.

Святкування Пасхи в Старому Завіті було пов’язано з подією визволення Божого люду з єгипетської неволі. І пасхальне ягня грало тут ключову роль. Господь сказав заколоти непорочне, без жодної плями ягня і його кров’ю помазати одвірки дверей, не ламати йому костей, але його спожити. І тільки той дім, який був назнаменований кров’ю пасхального ягняти, ангел смерті оминув. Бо «пасха» означає перехід, перехід ангела смерті. Хто не був захоронений кров’ю пасхального ягняти, був приречений на смерть.

Святий Іван Золотоустий нам пояснює, що цей старозавітній пасхальний агнець був лише прообразом всього того, що ми сьогодні бачили і чули, що ми сьогодні з вами переживаємо. Христос є нашим пасхальним агнцем. Своєю кров’ю він помазав не одвірки дверей, але освятив всіх нас. Подібно, як кров пасхального ягняти в Старому Завіті захоронила первенців Ізраїля від смерті, так кров нашого Спасителя, пролита на хресті, сьогодні захороняє усіх нас – мене і вас – від вічної погибелі. У Ньому сьогодні весь людський рід знайшов спасіння. Він є наша Пасха, наш мир, який, проливаючи свою кров за грішників, на себе бере кару за наш гріх і відкриває нам дорогу у вічне життя. Тому наша Пасха – це є перехід від смерті до життя разом з нашим Спасителем.

Один з єпископів четвертого століття, який у Великодну п’ятницю промовляв до людей подібно як я сьогодні говорю до вас, сказав так: «Наше справжнє життя почалося зі смерті Христової, бо Його ранами ми виздоровіли, а Його смертю отримали життя». Наше свідоме життя починається тоді, коли ми усвідомимо собі, що Він за мене особисто помер.

Сьогодні той день, коли всі ми отримали у Ньому життя вічне. Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу – наша Пасха, Христос, якого ми сьогодні склали до гробу. Цілуймо Його, покладеного у гробі, зображеного на цій плащаниці, помазуймо Його кров’ю наше серце і він зробить нас вільними від гріха і смерті.

Нехай Христос, наша Пасха, буде нашою дорогою у цих днях і надією. Бо Його смертю смерть зруйнована. Смерть людини вже більше не кінець, не кінець життя, але є Пасхою, є переходом від життя у тому світі до життя з Богом. «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу».

Слава Ісусу Христу!

+ СВЯТОСЛАВ
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви

Хорватія на море