Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Церква називає Богородицю – найщасливішою і найбільш непорочною (найбільш безгрішною) людиною, що жила на землі. Для того, що б підкреслити це неземне (надприродне) щастя і неземну (надприродну) безгрішність Свята Церква використовує титул «присноблаженна» і «пренепорочна». Цими словами ми підкреслюємо її особливий душевний стан щастя і чистоти. Тому сьогодні розважмо над тим: «Що таке щастя? Як його досягнути людині?».

Віками людство намагалося дати відповідь на питання: «Що таке щастя? Як людині постійно перебувати у стані щастя?» Про це написано багато наукової та художньої літератури, про це роздумувало і аналізувало багато вчених, вельмож, кращі людей людства, про це не раз задумуються і прості люди, як в минулому, так і наш час. Запитайте наречену: чому вона обрала того чи іншого юнака? І вона відповість, що буде з ним щасливою. Запитайте у будь-кого, чому він хоче того чи іншого, чому стремить отримати те чи інше і вона відповість, що вважає, що це зробить її щасливою. Свідомо чи не свідомо будь-яка людина стремить бути щасливою. Але ще ніхто і ніколи не знайшов універсальної відповіді на питання: «Як досягнути щастя?» В кожен час історії людства, в кожен період його існування людство по різному пояснувало, що таке щастя і як його досягнути. Та й в наш час ви найдете у різних книжках тисячі порад, як досягнути щастя.

 

Ще древні греки почали досліджувати питання і проблеми щастя. Існувало два напрямки пояснення щастя. Одні вважали, що щастя – це стан миттєвого піднесення, миттєвої надземної радості. Другі, на основі вчень Арістотеля, вважали, що щастя – це стан внутрішнього задоволення життям. Але з часом і перше вчення, і друге були названі неповними і недосконалими. У різні часи і віки по різному пояснювали щастя, та нам напевно найцікавіші ті теорії, що існували нещодавно в XIX-XX столітті. Довгий час вважалося, що бути щасливою людині заважають емоції, надмірні почуття. І ця теорія була розвинута Шопенгауром і особливо Ніцше. Ніцше називав емоційних людей слабаками. (Відголоски цієї теорії можна у деякій мірі почути та побачити і в наш час серед простолюду, на побутовому рівні). Їх теорія поступово переросла в соціальну систему суспільства під назвою «фашизм». Фашисти стверджували, що вони є тими обранцями, тими вольовими людьми, тією «могутньою купкою» (фашизм в перекладі з італійського «могутня купка, союз»), що зробить усе людство щасливим. Чим це закінчилось ми знаємо? Мільйони нещасних людей, мільйони невинно вбитих знищених. Ось так закінчилось безумне стремління людей до щастя.

Друга теорія, що була дуже популярна, особливо серед інтелігенції, в XIX-XX столітті – це те, що технічний прогрес, досягнення науки і техніки зроблять людство щасливим. Ця теорія була в той час дуже популярна серед багатьох письменників, філософів, науковців (в Україні цієї думки, наприклад, притримувався Іван Франко). Вони вважали, що люди нещасні, бо їм доводиться багато і важко працювати для свого забезпечення. Прихильників цієї теорії називали соціалістами. З часом ця теорія переросла у теорію під назвою «комунізм». Комуністи також стверджували, що зроблять усе людство щасливим. Чи це закінчилось ми також добре знаємо.

У наш час найкращим і найповажнішим науковці вважають вчення про щастя польського філософа Владіслава Татаркевича (1886-1980 рр.). Він виділяє чотири різновиди щастя у своїй праці «Про щастя і досконалість людини». Перше – щастя, як доля, як успіх. Друге, як неземна радість, як духовне піднесення. Третє – щастя, як задоволення своїм життям. І четверте, як блаженство, як багатство на душевні блага і чесноти.

Та на загал можна сказати, що людство за багато віків не відповіло на питання: «Що таке щастя? Як його досягнути?» І останні теорії сучасної філософії є дещо дивними, якщо не казати більше. Так, наприклад, теорія, що щастя – це свобода, тільки вільна людина є щаслива, приводять не до правдивої свободи, а до вседозволеності і руйнації суспільства. Інша теорія про створення «ферменту щастя» або «гормону щастя» (ендорфіни), приймаючи який людина буде відчувати себе постійно щасливою. Людство вже створило матеріальні засоби після прийняття яких людина стає щасливою на деякий час. Це алкоголь та наркотики. Але чи роблять вони людину насправді щасливою?

Дуже дивно, що людина в котрий раз самотужки, власним розумом намагається пояснити щастя, досягнути щастя. Без Біблії, без Віри в Бога пояснити, що таке щастя і як його досягнути не можливо. Свята Церква дає чітку відповідь, що людина може бути щасливою тільки тоді, коли вона перебуває у єдності з Богом. Коли людина втрачає цю єдність, то жодні матеріальні засоби, жодні препарати і теорії не зроблять її щасливою. Які б матеріальні багатства людина не мала, але коли вона втрачає єдність з Богом, то вона завжди відчуває внутрішній дискомфорт, внутрішнє незадоволення і поступово перетворюється в озлоблену і нервову людину. «Все має, а щастя не має», – кажуть в народі про таку людину.

Шлях до єдності з Богом також добре відомий – через внутрішню чистоту: чистоту серця і душі. Про це дуже гарну притчу розповідає відомий філософ Ошо.

Притча «Секрет щастя». Один торговець відправив свого сина до мудреця дізнатися Секрет Щастя. Юнак сорок днів йшов через пустелю і, нарешті, підійшов до прекрасного замку, що стояв на вершині гори. Там і жив мудрець, якого він шукав.

Проте замість очікуваної зустрічі з мудрою людиною юнак потрапив до зали, де все вирувало. Йшла жвава торгівля, голосно розмовляли люди, оркестр заливався на всі лади, і стояли столи, заставлені найвишуканішими стравами.

Мудрець розмовляв з різними людьми, і юнакові довелося близько двох годин чекати своєї черги. Мудрець уважно вислухав пояснення юнака про мету його візиту, але сказав у відповідь, що у нього немає часу, щоб розкрити йому Секрет Щастя. І запропонував йому прогулятися по палацу і прийти знову через дві години. «Однак, я хочу попросити про одну послугу, – додав мудрець, простягаючи юнакові маленьку ложечку, в яку він капнув дві краплі олії. – Весь час прогулянки тримай цю ложечку в руці так, щоб масло не вилилося».

Юнак почав підніматися і спускатися по палацових сходах, бродити по коридорах і залах, не спускаючи очей з ложечки. Через дві години він повернувся до мудреця. «Ну, як, – запитав той, – ти бачив перські килими, які знаходяться в моїй їдальні?Ти бачив парк, який головний садівник створював протягом десяти років? Ти помітив прекрасні пергаменти в моїй бібліотеці?»

Юнак у збентеженні повинен був зізнатися, що він нічого не бачив. Його єдиною турботою було не пролити краплі олії, які довірив йому мудрець. «Ну що ж, повертайся і ознайомся з чудесами мого Всесвіту, – сказав йому мудрець. – Не можна довіряти людині, якщо ти не знайомий з будинком, в якому він живе».

Заспокоєний, юнак узяв ложечку і знову пішов на прогулянку по палацу; на цей раз, звертаючи увагу на всі твори мистецтва, розвішані на стінах і стелях палацу. Побачив сади, оточені горами, найніжніші квіти, витонченість, в якій кожен з творів мистецтва було поміщено саме там, де потрібно. Він був у захопленні від побаченого.

Повернувшись до мудреця, він докладно описав усе, що бачив. «А де ті дві краплі олії, які я тобі довірив?» – запитав Мудрець. І юнак, глянувши на ложечку, виявив, що все масло вилилося.

«Ось це і є та єдина порада, яку я можу тобі дати: Секрет Щастя в тому, щоб дивитися на всі чудеса світу, при цьому ніколи не забуваючи про дві краплі олії у своїй ложечці», – сказав Мудрець .

Тими двома краплями у ложечці є наше серце і наш розум. Розум і серце є охоронцями нашої душі. І мистецтво жити у світі, секрет щастя у тому, щоб жити у цьому світі повноцінним життям, захоплюватись його красотами і мудрість, але ніколи не забувати про стан нашої душі і стан нашого серця.

Ми маємо дбати, щоб наше серце і душа були чистими. Тільки тоді ми будемо направду щасливими під час цього земного життя. І, як пишуть Святі Отці, цей стан блаженства перейде з нами у вічність. Душевна чистота, безгрішність – це шлях до святості, до досконалості і це головне завдання людини під час земного життя.

Шляхів до душевної чистоти дуже багато і їх опис потребує окремої розмови.

В церковній літературі рідко використовується слово «щастя», на багато частіше використовується слово «блаженство», щоб підкреслити, що це також стан душевного багатства. Тільки та душа, що багата на чесноти, може бути щасливою. Тож багатіймо найперше душею і це зробить наше земне життя направду щасливим. Це допоможе нам осягнути святість і кінцеву мету нашого життя – Царство Небесне.