Святі Отці про смертьЯк у театрі настане вечір і вийдуть глядачі, то актори, які грали перед усіма царів і полководців, вийшовши звідти і скинувши фальшиву маску, стають тими, ким вони дійсно були, - так і тоді, коли приходить смерть і театр закривається, всі відходять туди, скинувши з себе уявне багатство чи бідність, і тільки, судячи по ділах, виявляється, хто з них справді багатий, а хто бідний, хто гідний почесті, а хто безчесний

(св. Іван Золотоустий, Про Лазаря 2).

Смерть – ворог непоборний, незв’язаний місцем, непідкупний дарами, невблаганний сльозами, - несподіваний хижак. Хто вчора жив у багатстві, сьогодні – у гробі. Хто вчора був на розкішному бенкеті, сьогодні у списку померлих. Хто вчора був на троні, наступного дня – у похоронному вбранні. Хто вчора був оточений приятелями, сьогодні – черв’яками… Де різниця між багатим і бідним після смерті? Де різниця між царем і вбогим? Обох приймає смерть! Кінець першого і другого – смерть. Крім похоронної одежі, ніщо не йде з ними

(св. Іван Золотоустий, Гомілія 8).

Що ж таке смерть? Те саме, що скинення одягу. Тіло – це наче одяг, що зодягає душу, і ми через смерть скидаємо його з себе на короткий час, щоб знову його отримати у пресвітлому вигляді. Що таке смерть? Подорож у часі, сон, довший від звичайного

(св. Іван Золотоустий, Про статуї 5).

Смерть – ніщо інше, як сон, подорож, переселення, заспокоєння, тиха пристань, визволення від неспокою і звільнення від клопотів життя

(св. Іван Золотоустий, Про статуї 7).

Якщо ми постійно і кожного дня будемо пам’ятати про смерть, то не скоро впадемо в гріхи. Ані радість життя не буде в силі нас роздувати, ані клопоти прибивати і смутити, бо кінець одних та інших незнаний. Часто той, хто ще сьогодні живе, не доживе і до вечора

(св. Іван Золотоустий, Похвала мучениці Дросиді 2).

Смерть – кат невмолимий. Смерть – безсторонній насильник нашого роду. Смерть стає перед царями без повідомлення. Смерть – хижак, що вдень і вночі виконує з однаковим хистом своє діло. Смерть – грабіжник, викрадач правди. Смерть є бажаним гостем тільки для праведних

(св. Іван Золотоустий, На початок посту).

Смерть  - це відпочинок і визволення від трудів, заплата за подвиги, нагорода за боротьбу й вінок

(св. Іван Золотоустий, Про мучеників).

Хто завжди пам’ятає про смерть, той небагато нагрішить

(св. Єфрем Сирійський, Слово благальне).

Тих, що вчора були з нами і говорили, сьогодні з нами вже нема. Вони покликані до свого й нашого Господа, щоб кожний з них показав доробок свого життя. Погляньте на день вчорашній і сьогоднішній. Вчора минулось, мов ранній цвіт, так і сьогодні перейде, як вечірня тінь

(св. Єфрем Сирійський, Слово до подвижників).

Поглянь на своє життя, чи воно згідне з Божою волею? Cкорим ходом минають наші дні. Блаженний, хто з твердою вірою у Господа дня на день набуває більше добрих діл і збирає їх на вічне життя

(св. Єфрем Сирійський, Слово до подвижників).

Якщо очікуєш смерті і маєш її перед очима кожного дня, то не будеш грішити

(св. Єфрем Сирійський, про блаженства).

День нахилився до вечора, час наш добігає до кінця, а нам все ще здається, що ще рано. Ось Царство Небесне вже у дверях, а ми не хочемо навіть чути про нього. Час вже наблизився до жнив, кінчається цей вік. Ангели вже напоготові держать серпи і чекають на знак

(св. Єфрем Сирійський, про блаженства).

Пам’ятати про смерть – означає щоденно вмирати

(св. Іван Ліствичник, Слово 6).

Як неможливо для людини, яка гине з голоду, не думати про хліб, так неможливо для того, хто бажає спастися, не думати про смерть і суд.

(св. Іван Ліствичник, Слово 26).

Авва Ілля казав: «Трьох речей боюся: Часу виходу душі з тіла, часу моєї зустрічі з Богом, і часу Божого засуду на мене»

(Вислови Отців пустині).

Похвальна постійна пам’ять про смерть, бо вона заохочує нас з усіх сил наслідувати життя святих

(св. Теодор Студит, Короткі науки 12).

Кожного дня кажи собі: Цей день вже останній для мене на цьому світі, так захорониш себе від гріхів

(св. Антоній Великий, Добротолюб’я 1).

Ангели, взявши душу, відводять її в дорогу, тільки їм відому. А ми, приготувавши тіло, виносимо його на цвинтар. Там стрічаємо нове і страшне таїнство. Малі і великі, царі і простолюддя, пани і слуги – всі вони одна земля, один порох, один попіл, один сморід, одна гниль. Як негарний, так і колишній красень; як юнак, так і старець; як хворий, так і сильний тілом. Всі стали землею і попелом, як визначено на початку, і ніхто не звертає уваги!

(св. Єфрем Сирійський, Заклик до покути).

Смерть страшна тільки назвою, а не самим ділом… Одне для нас життя: линути до життя. І одна смерть – гріх, тому що він губить душу

(св. Григорій Богослов, Слово 18).

Наші життя дні біжать, наче на конях. І час, немов якесь колесо, що крутиться: одних вводить через народження, а інших  виганяє через смерть, не в одному й тому віці і не в одному і тому часі. Але і старих перед молодими, і молодих перед старими, батьків перед дітьми і дітей перед батьками. Разом усякого віку, тому що так Бог установив, щоб, не знаючи дня смерті, ми завжди були готові до відходу. Тож слід чувати й бути тверезими, щоб смерть,  явившись несподівано, не застала нас неприготованими, і щоб нам надаремно і без користі не каятися

(св. Теодор Студит, Короткі науки 37).

Смерть – це страшне таїнство! І коли чуємо про неї, і коли роздумуємо про неї

(св. Теодор Студит, Короткі науки 37).

У гробі всі станемо одно, всі – один порох. Там одне місце і рабам, і царям. Для нікого нема привілею у гробі

(св Григорій Богослов, Поради дівственникам).

Повсякчасно пам’ятай про страшну смерть, наче б вона була в тебе перед очима, і зустрінеш її менш страшною

(св Григорій Богослов, Думки, писані двохстихами).

Завжди май перед своїми очима смерть, і спокуса ніколи не доведе тебе до гріха

(св. Єфрем Сирійський, Поради для монахів).

У святу Чотиридесятницю призначають старенького брата, що від третього часу приходить на кожну службу, і, зробивши глибокий поклін, говорить: «Отці і брати, уважаймо на себе самих, тому що вмираємо, вмираємо, вмираємо! Згадаймо і про Небесне Царство!

(св. Теодор Студит, Про святу Чотиридесятницю).


 

Скорочення:

А.Б. – Аскетична Бесіда

КПр. – Коротші Правила

МПр. – Моральні Правила

ШПр. – Ширші правила

Християнський портал КІРІОС за книгою "Перлини Східних Отців", о. Юліан Катрій, ЧСВВ