Ваше запитання: Слава Ісусу Христу! Я живу в шлюбі майже 11 років. У нас немає дітей. Ми лікувалися у різних лікарів,але без результатів. Але я завжди твердо вірила,що в мене буде дитина.І чекала... У найнеочвкуваніший момент я завагітніла....І не повірила, а продовжувала жити своїми проблемами, допомагати хворому татові, в селі по господарству... Я просила Матір Божу і святих, щоб сталася Божа воля, бо відчувала якусь небезпеку., але нікому про це не сказала, не звернулася до лікарів, багатьох країнах чоловікові,і ми продовжували просто жити сьогоденням....В мене стався важкий викидень. І тепер запитую себе? Чому я так дивно себе повела??? Я так мріяла про дитя. Чи можна це розцінювати як БожийПромисел? Я просто не можу зрозуміти чому я так вчинила, хоч усвідомлювала, що треба робити інакше.Чому мій розум затьмарився? Дуже мучать докори сумління, після сповідей частих настає заспокоєння і знову повертаються сумніви і запитання чому?

Відповідь: Господь створюючи людину дав їй свобідну волю і розум, щоб людина пізнавала Бога і вибирала що їй чинини у житті (добро чи зло). Те що трапилося у вашому житті це не є Божий Промисел, а наслідок вашого вибору. Щоб ви могли легше це зрозуміти, то уявіть що у вас на правому і лівому плечі сидить по ангелу (один добрий а другий злий) і кожен вам нашіптує що потрібно робити, що думати, що говорити. Добрий ангел дає добрі думки, злий — погані. Але кого слухати вибирає людина самостійно (бо має свобідну волю). Що ми вибираємо — за те і будемо відповідати перед Богом. Святі отці Церкви вчать, що думки на зразок докорів сумління, сумнівів — походять від злого ангела. А суть духовної боротьби — навчитися відкидати лихі думки і думати те що є добре, веде до добра, до спасіння душі. Також рекомендую почитати книжку «Добротолюбіє», де вже на перших сторінках святий Антоній Печерський дає поради як вести духовну боротьбу, боротися з поганими думками.

Вхід/Вихід