Ваше запитання: Христос Рождається. Порадьте книжку, трактат, або де знайти пояснення про 9, 40 день після смерті. Але теологічний-есхатологічний аспект, не народні вірування. Дякую

Відповідь: Антон Цігенаус. Есхатологія. Ст.169-193
Серафим Роуз. Душа после смерти

У требнику Петра Могили говориться про духовне значення тих поминальних днів: «Поминання 3-го дня означає, що померлий вірив у Христа, який воскрес 3-го дня, а також і те, що померлий зберіг три богословські чесноти: віру, надію і любов. Поминанням 9-го дня просимо Господа Бога, щоб через заступництво небесних ангельських хорів упокоїв померлого зі святими. Поминання 40-го дня на спомин 40-денного Христового посту й 40-го його перебування на землі по своєму воскресенні, а також на спомин 40-го посту Мойсея і пророка Іллі».

Святий Макарій Олександрійський просив ангела пояснити йому значення церковного поминання спочилих в 3-й день. Ангел відповів йому, що коли на 3-й день є в церкві поминання, тоді душа спочилого отримує від свого Ангела пом'якшення в тузі, яку відчуває від розлучення з тілом.
Впродовж двох днів дозволяється душі, разом з Ангелами ходити по землі, де бажає. На 3-й день Господь Ісус Христос, що воскрес із мертвих, наказує піднятися християнській душі на небеса для поклоніння Богові.
Дальше, за ангельським поясненням, святий Макарій говорить, що після поклоніння Богові душі показуються оселі святих і красота раю, душа роздивляється шість днів, забувши про тугу, яку відчувала знаходячись у тілі і прославляє Творця.
Але якщо душа винувата в гріхах, то при вигляді блаженства святих вона починає сумувати і докоряти собі. Після того, як вона роздивлялася протягом 6-ти днів райські оселі, на 9-й день після смерті людини її душа знову підноситься Ангелами для поклоніння Богові.
Після другого поклоніння душі Богові на 9-й день Владика наказує відвести душу в пекло і показати їй місце мук, в якому душі грішників безперестанку ридають і скрегочуть зубами.
По різних місцях пекла душа носиться 30 днів, переживаючи, щоби і самій не бути в них.
В 40-й день вона знову возноситься на поклоніння Богові і тепер вже Суддя вказує їй місце відповідно до її справ.
Великий цей день для спочилих, адже вирішується їхня доля до Страшного Суду Божого, а одне справедливо заповідає Свята Церква добру молитву в цей день за спочилих. До 40-го дня спочилий називається новоспочилим. Поминання новоспочилого в перший час після кончини досить є важливим і необхідним для душі спочилого тому, що воно полегшує душі його такий нелегкий перехід із тимчасового земного життя до вічного - небесного.
Прийнято також кожен рік в день смерті відмічати пам'ять спочилого.