Президент РФ Володимир Путін не погодився з твердженнями про те, що мавзолей Лєніна не має ніяких зв'язків з російськими історичними і релігійними традиціями.
На зустрічі зі своїми довіреними особами він зазначив, що причина зростання агресивних настроїв в суспільстві пов'язана, насамперед, з втратою традиційних моральних орієнтирів і цінностей.
"Після розвалу Радянського Союзу нічого натомість не вийшло. Навіть комуністична ідеологія вийшла з постулатів релігії: зокрема, навіть відомий Моральний кодекс будівників комунізму. Кажуть, що мавзолей не відповідає традиціям. Чому? Подивіться мощі в Київсько-Печерській лаврі, інших монастирях. Ви можете їх дивитися. Звичайно, нам треба повернутися до коріння, але, безумовно, на відповідному рівні", - сказав президент Путін.
Довідка:
Мавзолей В. І. Лєніна (а в 1953-1961 рр. мавзолей В.І. Леніна і Й.В. Сталіна) - меморіально-ритуальна гробниця-усипальниця на Красній площі біля Кремлівської стіни в Москві.
Згідно офіційної совдепівської історіографії. ця "ідея" - не поховати тіло Лєніна, а "зберегти" його для "нащадків", мовляв, виникла в середовищі робітників і рядових членів більшовицької партії, які направили численні телеграми та листи про це керівництву тодішньої радянської Росії. Офіційно цю пропозицію озвучив М. І. Калінін. Проти відкрито виступив тільки Л. Д. Троцький, який назвав - і, до речі, доволі вдало й слушно - таку ініціативу «божевіллям».
Разом з тим, більшість пострадянських істориків вважали, що ця "ідея" насправді була інспірована Сталіном, а її коріння вони бачили, передусім, в бажанні безбожної більшовицької верхівки створити нову квазі-"релігію" для переможного пролетаріату.
Задум створення такого мавзолею, по суті, ніс у собі елементи прадавньої окультно-поганської традиції (культу) возвеличення й обожнення верховних правителів: приміром, звичай бальзамування фараонів існував ще в Древньому Єгипті. А от сама споруда московського мавзолею нагадує вавилонський зіккурат, а також вівтар найдавнішого в Малій Азії храму в Пергамі, присвяченого поклонінню римським імператорам як "богу". Того самого храму, який в Одкровенні св. Йоана Богослова розцінений як "трон сатани" і місце, "де живе сатана" (Одкр.2:13). Й на цьому вівтарі і звершувалися криваві ритуальні вбивства (жертвоприношення) тих людей й, передусім, численних християн, які відмовлялися визнати і вклонитися імператорові як "божеству"!
Цікаво також відзначити, що цей "вівтар Пергама" наприкінці ХіХ ст. був знайдений німецькими археологами практично в бездоганному стані і обережно, буквально "по камінцю", перевезений до Берліна. У 1902 р. кайзер Вільгельм ІІ назвав його відтворення як "найвеличніший монумент свого правління", влаштувавши на відзнаку цього доволі екстравагатне святкування. Пізніше, коли до влади в Німеччині прийшли вже нацисти, їхній фюрер був настільки вражений і захоплений цим поганським вівтарем у Берліні, що в 1934 р. наказав повторити його точну копію - звести трибуну на стадіоні в Нюрнберзі, де проводилися з'їзди гітлерівської партії і з якої він виголошував свої екстремістсько-людожерські промови.
Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на bbc