Порошенко прийняв від Філарета та Макарія Звернення до Константинопольського Патріарха
Заява УПЦ КП щодо ухвалення Томосу про автокефалію
У Філадельфійській архиєпархії УГКЦ в США зміни
Призначено Єпископа-помічника для Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ
Світ змінився. Церква також повинна змінюватися

Світ змінився. Церква також повинна змінюватися

Світ, в якому ми живемо, значно змінився за останні 10-15 років. Він змінювався з часу його “творіння”, але…
Костел-притулок, або великі праведники з маленьких Микулинець

Костел-притулок, або великі праведники з маленьких Микулинець

Минулого літа кореспондент «Хадашот» виявив в стіні місцевого замку загадковий кам'яний блок з фрагментом…
Сім’я як місце зцілення наших пристрастей

Сім’я як місце зцілення наших пристрастей

Християнське життя у сім’ї – це життя на подобу життя Троїчного Бога. Сім’я як спілкування осіб, відображає…
Ісус живий? Тоді де є Він?

Ісус живий? Тоді де є Він?

Чоловік проходжувався вулицями великого міста і побачив як на одному храмі був величезний плакат із написом…
Зустріч у саду

Зустріч у саду

Йн 20, 11-18 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу, і бачить…

То хто ж Мій коментар на лист єпископа Філарета до Патріарха Святослава.

(Продовження дискусії тут).

* * *

Не знаю, чи хтось бачив сам чин водосвяття (він тут, або див. наприкінці статті). Я переглянув, і випав до ауту.
"І ці люди забороняють нам колупатися в носі"
Мене вразило, що недавно УПЦ (МП) кричала, що "уніати мімікрують під православних", а тут самі... та ще й в центрі Львові... та ще й на камеру...
Отож, перше: вишиті ризи - красиво, безперечно (особливо гарні у +Філарета), однак дуже хочеться вірити, що вони у них служать часто, а не лише напоказ, "щоб уніати каменюками не закидали" Сам я МП у вишиваних ризах ще вживу не "обсервував".
Друга річ: галицька (хоча насправді українська, просто збережена на Галичині) вимова церковнослов'янської мови. Скільки разів бував у храмах УПЦ (МП) - вперше почув її тут на відео. То що? Давайте якось визначимось: або ця вимова традиційно наша, і слід її послідовно вживати, або не треба дурити людей і самим морочитись - то ж видно, що вона дається священнослужителям трохи... е... важкувато. 
Третє: поминання ієрархії на мирній єктенії. Як видно із Требника РПЦ (фото тут), диякону 
слід молитися спершу "О Великом Господине и Отце нашем" Московському Патріархові, а потім - за єпископа (у випадку України - після Патріарха - за Митрополита Київського). А що ми чуємо на відео? "О отці нашім Блаженнішім Митрополиті Кир Володимирі, і о Преосвященншім єпископі нашім Кир Філареті". Десь пропав Патріарх, звідкілясь до імен єпископів взялись титули "Кир" (тобто грецькою "пан, владика"). От Вам і мімікрування: за поминання Кирила львів'яни б їх освистали, а щоб виглядати "мєстними", єпископів поминали так, як і "кляті уніати", себто "Кир такого-то". До того ж слов'янське слово "держава" не означає "країна", але "влада", тож протодиякон замість "покраще пом'янути" наговорив нісенітниць, бо двічі про владу молився, а про країну чи хоча б народ не згадав.
Четверте: у Київській Церкві панують два великих варіанти церковного співу: київський і галицький наспіви. Якось нелогічно виглядає служити на Галичині і співати повністю все наспівом київським. Не кажу нічого проти нього, він справді дуже гарний, однак, все ж, галицьким можна було б хоч тропар чи стихири заспівати...
П'яте: благословення води свічками, що +Філарет чомусь зробив наприкінці (видно, хтось пізно нагадав), у сучасному чині водосвяття РПЦ не згадується взагалі: воно зникло звідти за реформи Нікона у 17 столітті. Натомість у Київській Церкві воно збереглось і досі; його можна бачити, приміром, у сучасному чині великого водосвяття в УГКЦ на початку водосвятної молитви (див., наприклад, тут) +Філарет знову у цьому випадку "мімікрує", чи як?
Отакі-то мої мислі щодо цього "нашумілого" водосвяття... Хоча, честі ради слід сказати, що +Філарет у порівнянні з попередником таки солідніше стоїть, але хтозна, що від нього ще можна очікувати. "Темна конячка", як на мене... Поживемо - побачимо.

Вхід/Вихід