Стихійні лихаВсе частіше ЗМІ повідомляють нам шокуючу інформацію про катастрофічні повені в різних країнах Європи, Китаї, Пакистані; на Корею “звалився” тайфун; пожежі в Австралії, США, Росії… Стихійні лиха у світі трапляються мало не щодня, призводячи широкомасштабних руйнувань навколишнього середовища; мільйони людей залишаються без даху над головою та засобів для існування; все численнішими стають людські жертви. Не оминають стихійні лиха також і нашу Батьківщину. Пригадаймо хоча б багатомільярдні економічні збитки та людські жертви повені 2008 р.  Влітку 2010 року деякі райони Івано-Франківської області потерпали від чергової повені. Цей рік відзначився також новими температурними рекордами і затяжними хвилями невиносимої спеки, які стали плідним грунтом для чисельних лісових пожеж. В чому причина? В аномаліях природи чи може у способі людського господарювання на Землі? І що робити, щоб зменшити небезпеку стихійних лих, які стають все частішими та фатальнішими? Ці питання ми поставили широкій аудиторії напередодні Міжнародного дня із зменшення небезпеки стихійних лих, який світове співтовариство відзначає в другу середу жовтня. Ось деякі з відповідей:

Купчак Валентин, учень

“На мою думку, стихійні лиха сьогодення є пов’язані з людською недбалістю та безгосподарністю. Ми масово вирубуємо ліси, забуваючи при цьому посадити нові. Забруднюємо своє довкілля, особливо повітря. Все це призводить до згубних наслідків”.

Мірошниченко Майя, лікар-дієтолог

“Я вважаю, що примх у природи не буває. Завжди є причина і наслідок. Ці причини найчастіше пов’язані з гріхом та діяльністю людини, що призводить до негативного впливу на весь світ, а також до того, що сьогодні стихійні лиха стають все частішим і звичнішим явищем. Якщо в основі проблем довкілля є інфікована гріхом людина, то відповідно, для покращення стану природного середовища необхідно навернутись до Бога і жити та діяти відповідно до його святої волі”.

о. Петро Витвицький, викладач ІФТА

“Вже з перших сторінок Святого Письма ми дізнаємось про дане нам Богом завдання порати й доглядати” Землю (Бут. 2, 15). Від початку існування людина несе відповідальність за своє ставлення до природи. Всім нам прийдеться дати відповідь Творцю, як ми ставились до своїх найменших братів – створених Богом істот та нашого навколишнього середовища. На жаль, опанована гріхом людина трактує довкілля як засіб для наживи та задоволення своїх егоїстичних інтересів, що призводить до непоправної шкоди як для природи, так і для людей”.

Ольга Гундяк, головний спеціаліст

Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області

„Хочу дати відповідь на основі деяких прикладів, які мають місце в нашому Прикарпатському регіоні. Для будівельних робіт, особливо у приватному секторі, часто використовують пісок, гравій та інші природні будівельні матеріали, добуті незаконним шляхом. Інтенсивний відбір з русел річок гравію та піску набуває все більш загрозливого характеру. Якщо з русла ріки регулярно вибирати так звану гравійну суміш, то збалансований режим ріки зазнає значних змін з непередбачуваними наслідками для довкілля та людей. Зокрема це може призвести до пониження рівня води в криницях, поглиблення та зміни русел рік, і, як наслідок, – повеней та паводків із жахливими наслідками для довкілля та людей... Руйнівна сила повеней посилюється також через нераціональне та часто злочинне вирубування лісових насаджень, коренева система яких здатна поглинати значну кількість води.

Інше поширене стихійне лихо це лісові пожежі. Після збору зернових горе-господарі підпалюють стерню, чи інші залишки рослинності що не тільки шкодить землі та забруднює повітря, але часто стає причиною займань лісу, а також знищення будівель та споруд житлового сектору. В цьому контексті хочу попередити, що відповідно до Ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 грн.)”.

Владика Миколай (Сімкайло), правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

„Визначаючим чинником природних змін, включно із багатьма трагічними стихійними лихами є людина. Особливо руйнівним для природи є вплив великих промислових підприємств. Однак кожен певним чином впливає на стан навколишнього середовища в межах повсякденної життєдіяльності та господарювання.

Вплив людини на довкілля може бути добрим або злим залежно від нашої внутрішньої настанови. Наше життя та поведінка мають визначатися заповіддю любові. Там де панує Божа любов, там люди є щасливими, ставляться по-божому один до одного і до всієї створеної Богом природи. З іншого боку, там де панує безвідповідальність, ненависть та користолюбство виникає загроза для людини і всього світу. В цьому сенсі на Церкву і зокрема на її душпастирів покладається дуже важлива місія – бути сіячами Божої любові в серцях людей. Божа любов переображує нутро людини, стає основою екології людської душі і дозволяє нам дивитися на світ новими очими та кличе до нових вчинків – вчинків любові до Бога і ближнього, а також до всього створеного світу.

Наше ставлення до природного довкілля має визначатися вимогами любові до Бога. Якщо ж людина безвідповідально ставиться до свого природного довкілля, наприклад викидає всякий непотріб в річку, або перетворює узбіччя доріг чи чарівні куточки природи на сміттєзвалище, то це є своєрідним показником браку любові і нашої гріховності. Руйнуючи довкілля ми зневажаємо його Творця і, як часто показує практика, ставимо під загрозу своє власне життя та життя наших ближніх”.

 

Інформаційна служба Бюро з питань екології УГКЦ