У середу, 28 листопада, у християн східного обряду, а від неділі, 2 грудня, також і у римо-католиків та деяких протестантів розпочався Передріздвяний піст. І хоча сьогодні в окремих Церквах актуальними є дещо відмінні приписи (рекомендації) щодо постування – його основна мета залишається однією і тою ж самою: й полягає вона у належній підготовці людини до зустрічі з Богом. Це в Західній Церкві виражає вже сама назва цього періоду - «адвент», що в перекладі з латини означає – прихід, або час підготовки до Різдва Господнього.
  Піст... У чому ж він полягає? Виключно в обмеженні й утриманні від певної їжі? Чи в обмеженні розваг або певних насолод? Однозначно - що ні. Навпаки: будь-які обмеження мають стояти у службі внутрішнього духовного очищення і глибокого та цілісного навернення до Господа Бога – Творця, Вседержителя і Спасителя всього світу.   Піст не має за мету забрати щось від нас чи певним чином обмежити нашу свободу. Навпаки: його автентична мета – повернення нам правдивої свободи дітей Божих і життя в Бозі, з Богом та по-Божому.
  За будь-яким поневоленням криється серйозна екзистенційна проблема – проблема спілкування з Богом, Який і є єдиним і дійсним джерелом правдивого щастя людини. Втрачаючи зі свого поля зору Бога, не даючи Йому належного місця у своєму житті, однак, бажаючи бути щасливою, людина ставить на Його місце той чи інший сурогат щастя: гроші, речі, владу, славу… і стає їх, по суті, невільником, рабом та починає їм служити.
  Людина, опанована гріхом, який проявляється в тій чи іншій іпостасі сучасного ідолопоклонства та ідолослужіння, забуває про свою Божественну природу та покликання; і замість того, щоб бути щедрим благословенням для всього створеного Богом світу, радше, стає для нього неабияким прокляттям: безвідповідальним споживачем, немилосердним експлуататором та жорстоким руйнівником.
  Відповідно: для того, щоб повернути світу втрачену первозданну гармонію і стати справді щасливим, необхідно стати самим собою. Потрібно згадати про свою Божественну природу і покликання, а рівно ж - і про своє правдиве призначення Божого домоуправителя у створеному Ним світі, яке ми покликані сповнювати у світлі Божої мудрості, любові та милосердя.
  Благодатним часом для цього і є час Передріздвяного посту – час комплексного переосмислення та виведення на новий - більш вищий щабель нашої віри й твердої довіри до свого люблячого й усеблагого Творця, Батька і Спасителя, час внутрішнього очищення і дистанціювання від всього зайвого і непотрібного, що перешкоджає нашій зустрічі і спілкуванню з Богом, час щиросердного й цілісного навернення до Нього.
  Не намагаймося в черговий раз, незважаючи на нашу спрагу за Богом, спробувати задовільнити її чимось іншим: підвищеним рівнем купування та споживання, зовнішнім блиском та ілюмінацією тощо. У т. ч., наприклад, духмяною та яскраво нарядженою "живою" ялинкою, яку колись безбожна комуністична система, а нині - секулярна культура бездумного "споживацтва і розваг" намагається інтенсивно нав’язати як своєрідний сурогат Різдва, помножуючи при цьому - і без того - неймовірні терпіння і страждання всього створіння.
  Під час урочистостей Різдва Христос приходить до нас під видом малого безпомічного Дитяти, щоб визволити від гріха, диявола і смерті і дати Боже прощення, помилування і спасіння всьому світові. А тому все Господнє створіння радіє і ликує з цього приводу.

Не затьмарюймо цієї радості і торжества. Не зачинімо перед нашим люблячим і милосердним Творцем, Батьком і Спасителем двері свого серця, душі і розуму; а ліпше підготуймо Йому там належну постійну оселю, щоб Він міг повсякчас і ефективно діяти в нас і через нас. І нехай же Передріздвяний піст, який наразі триває, буде для цього нам благодатною допомогою, заохотою і підтримкою.

     Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на ecoburougcc.org.ua