Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Щоб зберегти чистоту серця, слід приготуватися до справжньої боротьби. Наше серце повинно бути уважне, мудре і чуйне. По-перше, боротьба за чистоту серця відбувається завдяки практикуванню чеснот і дару чистоти, адже чистота дозволяє любити серцем правим і нероздільним.

По-друге, треба дбати про чистоту своїх намірів. Чи я щось роблю на більшу славу Божу чи свою власну – щоб вирости в очах інших людей, щоб почуватись кращим, більш вартісним, доціненим? У цьому місці найбільше атакує заздрість – за будь-яку ціну доведу, що я кращий! Тут треба уваги серця, тобто внутрішньої тиші. Тоді серце поступово звільнятиметься від усіх злих думок та бажань і почине розуміти, що лише Христос є Господом життя. Таке серце – уважне та тихе, немов святий Йоан, спочиватиме на Серці Ісуса, і це Христос-Любов буде заспокоювати всі його бажання.

Наступне поле боротьби – це чистота погляду. Все залежить від того, як душа ним користується. Бог створив очі лише для добрих цілей. Якщо вони стануть злісними та пристрасними – то це ознака хвороби душі. Ми повинні стерегти не тільки наш зовнішній зір, але й внутрішній, тобто наші почуття та уяву. Тут необхідно відкидати будь-яке вподобання в нескромних думках та образах. З нечистотою погляду пов'язаний також гріх підозри, коли ми дивимося на іншу людину, як на нашу потенційну загрозу, більше того, інколи навіть – як на нашого ворога, агресора. Ми часто робимо так нехотячи, підсвідомо. Можливо, ми навіть не виявляємо такої постави назовні, але ми переживаємо її у сфері почуттів. На молитві ми повинні намагатися позбутися такої постави, відректися від неї і дозволити, щоб нами керувала лагідність, яка кожну людину приймає як дар.

Четверте поле боротьби – це молитва, а також Таїнства, особливо сповідь. «Сотвори, о Боже, в мені серце чисте» - благає псалмоспівець, щоб я міг «славити Тебе з цілого свого серця». Бог безустанно наново створює серце людини. Це динаміка любові. Таке серце є сповнене Духом, серце тілесне, як читаємо в 36 розділі книги Єзекиїла:

«Я заберу вас з-поміж народів; я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у вашу країну. Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; Я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу у ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу у ваше нутро Дух Мій і вчиню так, що ви будете ходити в Моїх заповідях та й берегти й виконувати Мої установи. Ви житимете в країні, що Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, а Я буду Богом вашим» (Єз. 36, 24-28).

Відповіддю людини на такий акт Божої любові може бути лише поклоніння-«адорація». Святий Франциск сказав: «По-справжньому чисте серце має тільки той, хто ніколи не перестає поклонятися і бачити лише Господа Бога – живого і справжнього». Адорація – це зустріч двох сердець і діалог серця з серцем. Насправді лише під час адорації ми можемо бути справжніми, адже тоді спадають усі наші маски. Це тут, в тайні серця, я можу жити з Богом - Творцем і моїм Батьком. Тут йдеться не лише про адорацію (поклоніння Йому) перед Пресвятими Дарами, (хоча також і про неї), але, передусім, про налаштування нашого серця на перебування з Творцем ЗАВЖДИ І ВСЮДИ: коли ми працюємо, готуємо їжу, відпочиваємо і молимося. Живучи таким чином, ми дозволяємо, щоб Творець – а Він є поза часом – безустанно наново створював наші серця і щоразу більше уподібнював до Свого Пресвятого й Досконалого Серця. Як говорить «Літанія» - «до палаючого Вогнища Любові». Жест адорації дуже часто супроводжує також тілесний жест, тому ми можемо падати долілиць, ставати на коліна, плакати, усміхатися, підносити або складати руки тощо.

І ще одне. Чистота серця вимагає від нас свого роду постави сором’язливості, яку можна порівняти з терпеливістю, скромністю, тактовністю. Сором’язливість не відноситься лише до сфери нашої сексуальності. Вона обіймає інтимність всієї особи, дає право на збереження таємниці, охороняє від хворої цікавості та нетактовності.

Взагалі, це не людина – творець чистого серця. Чистоту установив Христос і в тайні серця Він об’являє людині Свою волю, щоб та могла з Ним співпрацювати.