Чи знали Ви, що крім листів до Святого Миколая, є також традиція їх написання до Святого Йосифа?

Свята Тереза Авільська, вірна шанувальниця святого Йосифа, любила повторювати, що «Бог дає святим ласку помагати в деяких справах, а йому - в усіх».*

Історії його чудесного втручання подекуди є просто неймовірними! Ось лише деякі з них:

«Упродовж декількох років сестри-лоретанки з Санта-Фе (США, штат Нью-Мексико) будували школу для дівчат, якою мали опікуватися, аж раптом перед самим введенням в експлуатацію шкільної каплиці сталася трагедія - вбили архітектора! На щастя, залишилися плани, але в них - о диво! - не було передбачено сходів на хори. Сестри почали шукати людину, яка змогла б їх добудувати, однак каплиця була маленька, тому ніхто не хотів братися за таке незвичне завдання.

Тож вони звернулися з молитовним проханням до святого Йосифа - можливо, він знайде якогось ремісника. Минуло кілька днів, і в браму монастиря постукав старенький чоловік з осликом і скринькою, з якої визирали чудернацькі інструменти. Він сказав, що йому відомо про проблему сестер і що охоче допоможе їм. Натомість просив лише одне - щоб під час роботи йому ніхто не заважав. Сестри погодилися. Відтак старий замкнувся у каплиці й працював там протягом трьох місяців.

Коли він закінчив, очам зібраних відкрилися дивовижні сходи - майстерно виконані й збудовані у формі волюти. Здавалося, що вони заваляться під вагою навіть однієї людини, адже не мали жодної опори (сповпа, навколо якого підіймалися б спіраллю вгору, нижньої підпори, стіни, яка б підтримувала їх). А тим часом вони прослужили сестрам майже сто років! До того ж були збудовані без жодного цвяха: окремі частини майстер з‘єднав дерев‘яними кілками, а тридцять три сходинки трималися на вигнутих дерев‘яних балках, що по спіралі здіймалися вгору. Невідомо також, з якої деревини ремісник збудував сходи; хоча й було видно, що вона міцна й довговічна, у тих околицях, однак, такі дерева не росли.

Ба більше, тільки-но сестри хотіли подякувати старому, як виявилося, що його ніде немає. Тож вони були переконані, що сам святий Йосиф прийшов їм на допомогу.»

На фото зображені ті самі славнозвісні сходи - натисніть на нього, щоб побачити їх у повний розмір; більше світлин каплиці, де вони розміщені, можна знайти, набравши в пошуку «Loretto Chapel, Santa Fe».

«Сестра Ліліана, полька, яка працює в Україні, розповідає, що коли майстри не могли полагодити старого електричного обладнання в домівці сестер, достатньо було звернутися до святого Йосифа - і все починало функціонувати. Завдяки його втручанню працює навіть допотопний комп‘ютер.

Написання листів до святого Йосифа почалося після розповіді черниць, які під час Другої світової війни опікувалися дитячим садочком. Існує багато версій, де це відбувалося і з якими чернечими згромадженнями, однак достеменно відомо, що одного разу в садочку забракло молока. Що робити? Сестра-настоятелька попросила одну зі співсестер написати листа до святого Йосифа, адже він опікувався маленьким Ісусом, то чому б мав не допомогти малюкам?

Минув якийсь час, і в монастирські ворота постукав чоловік. «Сестри, я приніс вам кота!» - сказав він. Ці слова трохи спантеличили черниць - вони не могли зрозуміти, навіщо їм кіт.

Чоловік, побачивши їхнє збентеження, додав: «А може, вам щось потрібно?» - «Так, у нас немає молока для дітей!» - «А, то треба було відразу сказати! Я живу в селі, тож привозитиму вам молоко!» І дотримав слова.

Матір-настоятельку, однак, цікавило, чому чоловік приніс кота. Тож попросила співсестру показати їй, що вона написала святому Йосифові. І побачила, що там був намальований кіт, який п‘є молоко.»

Про ці та ще безліч інших надзвичайних чудес можна прочитати у книжці «Чуда святих» Ренати Червінської видавництва «Свічадо».

*«Cuda swietego Josefa. Swiadectwa i modlitwy», упор. E. Polak, K. Pytlarz, Krakow 2013, c. 12