Один чоловік вирішив іти шукати Бога. На порозі дому його сумління запитало:

- Хто прикував мене до порогу цієї оселі?

- Я, - відповів Бог.

Та голос розуму заглушив кволий шепіт сумління.

Вродлива дружина, тулячи до грудей маля, благала чоловіка зостатися. Але той відсторонив її твердою рукою:

- Хто ця немудра жінка, що присягає на вірність і зваблює красою?

- Це - Я, - знову заговорив Бог.

І знову не почув чоловік тихого голосу Божого.

Чоловік гаряче підніс руки до Сходу:

- Де Ти, Всевишній? Я здолаю усі перепони, знайду Тебе у сніжних Гімалаях. Моя воля і рішучість не знають меж!

- Як же ти знайдеш Мене в далекій Індії, коли Я зостаюся тут, у тебе вдома.

Але чоловік знову не почув цих слів і ступив у темну ніч.