- Якби не я, - нахвалявся дощ, щедро зросивши сад і поле, то на землі нічого би не росло!
- Якби не я, - обережно заперечила земля, - то й не було би на чому рости!
- А якби не я… - зухвало почало говорити сонце…
Але тут долинули до них звуки церковного дзвону, що закликали людей до храму.
І всі вони засоромлено замовкли.
Бо згадали, що якби не Бог, то взагалі не було б нічого і ніде.