До імператора Наполеона прийшла мати одного солдата, засудженого на смерть і просила про помилування.

- Його засуджено справедливо, - суворо відказав імператор.

- Я прийшла просити не справедливості, а ласки.

- Ваш син не заслужив ласки.

- Володарю, - тихо мовила матір, - ласку не заслуговують. Її чинять. Тому я прошу про помилування.

Ці слова глибоко зворушили серце Наполеона, і злочинця було прощено.